— Вас це, можливо, здивує, але це так. Фірма "Вестінгауз" виготовляє механічних слуг. Комбінація телефону і принципів бездротового телеграфування — тільки й усього. Ваш наказ передається вібраційною хвилею в дев'ятсот коливань на секунду і навіть в тисячу чотириста коливань. Ці коливання сприймаються особливими вилочками, які перемінюють пази машинного слуги, і він виконує наказ. Я не стомлюватиму вас технічною стороною. Важливо те, що механічні слуги виконуватимуть усі ваші накази.
— Який же вони мають вигляд? Людей? — запитав Гане.
— Є різні, — відповів Мічель. — Деякі з цих механічних слуг — просто приховані апарати. Досить вам віддати наказ, і такий апарат увімкне електрику, пустить в хід електричне віяло, осяє кімнату прожектором, засвітить сигнальну лампу, приведе в дію електричну мітлу чи пилосос. Нарешті відчинить вам двері. Досить вам сказати, як у казці із "Тисячі і однієї ночі": "Сезам, відчинись!" — і двері одразу ж відчиняться, впустять вас і зачиняться за вами.
— Як у казці?.. Гм!.. А ви самі знаєте цю казку? — запитав Гане.
— Сказати правду, забув, — відповів Мічель.
— Якщо мені не зраджує пам'ять, — пояснив Гане, — в цій казці мовиться про людину, яка, сказавши слова: "Сезам, відчинись!" — зайшла в печеру, сповнену скарбами, але, зайшовши, забула чарівне слово; кам'яні стіни зімкнулися за нею; вона не могла вийти назад, і її захопили розбійники...
— Виходить, фірма "Вестінгауз" удосконалила арабські казки. Якщо ви забудете чарівне слово, вам досить буде натиснути електричну кнопку, і двері відчиняться. Цього, сподіваюсь, ви не забудете. Компанія повністю гарантує справність своїх механічних слуг. Ми беремо всі витрати на себе і не утримаємо з вас жодного долара із завдатку, якщо слуги вас не задовольнять. Дозвольте прийняти від вас замовлення?
— Так відразу я не можу вирішити. Для мене це занадто незвичайна пропозиція.
— Тоді ми зробимо ось як. Сподіваюсь, ви дозволите мені продемонструвати деяких із наших механічних слуг. Це вам нічого не коштуватиме.
— Я, слово честі, не знаю, що вам сказати...
Мічель, начебто справу було вже вирішено, встав, відкланявся і промовив:
— Завтра вранці, з вашого дозволу, я буду у вас. — І він пішов. Собака, вискочивши з-під лавки, довго гавкав йому вслід.
3. ВИПРОБУВАННЯ ЙОГАННА ЩЕ НЕ ЗАКІНЧИЛИСЯ
Цієї ночі Йоганн і його хазяїн спали дуже погано. Пропозиція Мічеля була привабливою, але Гане боявся будь-яких нововведень. Та страшні картини самотності лякали його ще більше. І коли Гане поринав у тривожний сон, йому здавалося, що він лежить сам, без слуги, павуки спускаються йому на голову, а по ковдрі бігають пацюки. Йоганнові не давали спокою ще страшніші кошмари: у правий бік дув холодом електричний вентилятор, потім раптом звідкись вискакувала величезна механічна мітла і вимітала його з кімнати. Йоганн тікав від неї, але не міг відчинити дверей і з жахом кричав: "Сезам, відчинись!.."
Уранці після сніданку прийшов Мічель з робітниками, які принесли ящики з механічними "слугами", і взявся за роботу.
— Ознайомте мене, будь ласка, з розташуванням вашого дому, — попросив Мічель, звертаючись до Гане.
— Із цієї вітальні, — пояснював господар, — двері ведуть у мою спальню. В правій стіні спальні — двері в кабінет, а в лівій — двоє дверей: одні в кімнату Йоганна, а другі — до ванної.
— Чудово. З цих дверей ми і почнемо електромеханізацію вашого дому. До вечора все буде готове.
В той час, як робітники знімали двері і вправляли в стіни механізми, Мічель пояснював призначення інших апаратів:
— Оцей ящик на коліщатках, з круглою щіткою — механічна мітла. Ви ставите її ось так, повертаєте оцей важіль, і мітла готова для роботи. Скажіть їй: "Мети".
— Мети! — верескливо крикнув Гане схвильованим голосом.
Але мітла не зрушила з місця.
— Її механізм реагує на нижчі коливання звуку, — зауважив Мічель. — Чи не можете взяти тоном нижче.
— Мети!..
— Ще нижче.
— Мети! — гукнув басом Гане.
І мітла почала діяти. Коліщатка ящика закрутилися разом із щіткою, що мала вигляд вала, і механічна мітла пройшлася по великій кімнаті, мов трактор по полю, обережно обминаючи перешкоди, дійшла до кінця стіни, сама повернула назад і рушила новою смугою.
— Під щіткою — порохотяг. Отже, весь пил збирається всередині ящика, і потім його треба викинути, — пояснював далі Мічель.
Мітла вимела вже половину кімнати, коли трапилось невеличке непорозуміння. До кімнати вбіг Джіпсі і люто загавкав на мітлу. В ту ж хвилину коліщатка мітли запрацювали з незвичайною швидкістю, і мітла, ніби рятуючись від собаки, почала виписуючи вісімки, гасати по кімнаті. Йоганн і його хазяїн, які стояли посеред кімнати, від жаху, що скажена мітла може налетіти на них, почали з несподіваною швидкістю, так ніби відразу помолодшали років на сорок, вивертатися, тікаючи від механічного ворога. Кілька разів мітла мало не наскочила на них, але вони, підстрибуючи, уникали зіткнення. Та, зненацька повернувшись, мітла все-таки зачепила Йоганна. Його довгов'язе тіло простяглося на підлозі, і мітла переїхала через нього — в втім, вона не завдала Йоганнові ушкоджень. Мітла тільки задрала фалди фрака слуги, вичистила мимохідь його спину і підняла волосся на потилиці. З цією незвичайною зачіскою Йоганн підвівся з підлоги і кинувся до дивана, де вже стояв його хазяїн.
А Мічель, розмахуючи руками, ганявся за собакою і несамовито кричав:
— Заберіть собаку! Заберіть собаку!
Пригода скінчилася так само несподівано, як і почалась. Мітла, виписуючи тепер уже замість вісімки коло, промчала круг кімнати і зупинилася.
Мічель витер чоло і сказав, звертаючись до Гане.
— Мені дуже неприємно, але винен в усьому собака. Справа в тому, що механізм мітли, як я вже говорив, реагує на звуки. Всі ці несподівані явища викликав собачий гавкіт, який примусив занадто сильно вібрувати вилочки. Доведеться вигнати собаку. Що ж до мітли, то ми її зараз же полагодимо.
Монтер підійшов до мітли, відчинив дверцята ящика, подлубався там кілька хвилин, і мітла знову була справною. Йоганн вивів собаку і замкнув його в найдальшій кімнаті, а заспокоєна мітла благополучно домела кімнату.