Полковник Семен Височан

Страница 56 из 56

Никитин Теодор

На сходах Семен спотикнувся об чиєсь тіло і, глянувши під ноги, здригнувся: на забризканій кров’ю плиті лежав Куропатва.

Раптом з верхніх покоїв замка до полковника долетів розпачливий жіночий лемент. Там, ошалілі від страху, не знаючи, що чинити, стовпились шляхетські жони, дочки і їхні служниці. Височан поспішив на той крик.

Дерев’яні сходи, що вели з замку на вежу, стали вже тліти, і кридорами поповз їдкий, густий дим.

Опинившись між вогнем і повстанцями, шляхта, врешті зрозуміла, що дальший опір безглуздий. Посесіонати та вельможі кидали зброю і падали на коліна перед своїми кріпаками благаючи у них пощади.

Ось вона, проклята хлопка, через яку ми гинемо! —

Почув Семен повний відчаю і люті, при тому дуже знайомий голос.— Це вона, вона підпалила вежу! Киньте її у вогонь, хай згорить у цьому пеклі! Семен більше не сумнівався… То кричала Зося. Але кого вона хотіла покарати такою жорстокою смертю?

Раптом полковник, переступивши поріг, здригнувся. Вогонь, що вже перекинувся на замкові сходи, лизав підлогу. Там, на останньому східці, вже охопленому полум’ям, стояла якась жінка, ніби не маючи сили чи рішучості зістрибнути з нього на тліючий коридор. Вона була боса, і її вимазане сажею обличчя раз у раз смикалось од болю.

Семен глянув на жінку і обімлів: він впізнав Оксану.

Мабуть, нестерпний біль додав дівчині відваги, і вона з палаючого східця стрибнула у саму гущу розлючених жінок. І тут Зося, яка стежила за Оксаною, схопивши її за руки, штовхнула у вогонь.

Дівчина похитнулась, але не впала і, зібравши всі сили, відкинула від себе шляхтянку.

– Боронись, Оксано! – вигукнув Семен, заглушуючи жіночий лемент.

Його слова заставили всіх обернутися. Оксані вони додали сил, Зосю ж ніби підкосили. Вона якось боязко зіщулилась, схопилась за серце і раптом, розпачливо скрикнувши, упала горілиць на палаючі сходи.

Оксана ахнула, закрила долонями обличчя похитнулась. Саме в ту мить її підхопили дужі Семенові руки.

– Полковнику! Гей полковнику! Битва закінчена! – гукнув хтось радісно, схвильовано, і по голосу Семен пізнав Ярого.— Посилай з доброю вісткою гінців до гетьмана.

– Тепер, осавуле, маючи те, що хотіли, ми й самі поїдемо до гетьмана,— весело відповів Ярому Височан.

А рано-вранці заграли у Пнів’ї труби, заіржали коні, замаяли малинові прапори. Переможна повстанча армія вирушила під Львів.

– До гетьмана! До Хмельницького! – котився над сотнями та полками радісний гомін, і обличчя повстанців сяяли щастям.

* * *

Редактор В. Колодій. Художник М. Курилич. Художній редактор І. Плесканико. Технічний редактор Ц. Буркатовська. Коректор Р. Фукс.

Микитин Теодор Дмитриевич. Полковник Семен Височан. Историческая повесть. (На украинском языке).

Здано до набору 2.II.1968 р. Підписано до друку 28.VI.1968 р. Формат 84Х108-1/32. Папер. арк. 2,8125. Друк. арк. фіз. 5,625. Друк. арк. прив. 9,45. Авт. арк. 9,89. Видави, арк. 10,06. БГ 01925. Зам. 191. Тираж 65 000. Папір № 2. Ціна 44 коп. Видавництво "Каменяр", Львів, Підвальна, 3. Друкоофсетна фабрика "Атлас" Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Львів, Зелена, 20.

notes

1

Кметь – селянин.

2

Блиск, слава.

3

Доля, призначення.

4

Грига – згодом один з селянських ватажків.

5

Срібна монета.

6

Поміщик.

7

Той кому надане шляхетство.

8

Учбовий заклад при монастирі.

9

Кара.

10

В книзі "Лік на видужання Речі посполитої", Краків, 1649 р.

11

Шляхетнонароджений, поміщик.

12

Дрібна шляхта, яка наймалася на службу до багатих поміщиків.

13

Король ослів.

14

Учні найстаршого класу.

15

Насмішлива назва поміщиків.

16

Пнівський замок опришки знищили 1621 р.

17

25-50 гектарів.

18

Перший, легендарний польський король.

19

Ганьба, неслава.

20

За волоським правом кріпаки не відробляли панщини, а платили поміщикові данину.

21

Без праці нема калачів.

22

Плдаток, що звичайно складав половину урожаю.

23

Документ, що гарантує безпеку.

24

Прогнання з держави.

25

Хоробрість.

26

Не почувайте себе ніяково.

27

Син гетьмана Пстоцького. Загинув під Жовтими Водами в 1648 р.

28

Поразка! Нова страшна поразка!

29

Врятувалась лише жменька лицарів

30

Вони вам про все розкажуть, бо я не можу.

31

Святий боже. Де сталася битва?

32

Садиба.

33

Чотири класи школи.

34

Чума.

35

Фазан.

36

Чудовисько.

37

Створіння.

38

Малокаліберні гармати.

39

План.

40

Егеж.

41

Дрібниця.

42

Богослужіння.

43

Малий Хмельницький Галтцької землі. Так називали семена Височана польські історики і сучасники.

44

Суд.

45

Попівський будинок.