Підеш — не вернешся

Страница 20 из 21

Кочерга Иван

Таня. Веди, Серьожа, веди. Але ж ти поїдеш, полетиш... (Зітхає.)

Вернидуб. Ні, Таня, не поїду. І треба, та не можна. Доведеться твоїм серцем зайнятись.

Таня. Давно б! (Пригортається до нього.)

Вбігає кілька фізкультурників, за ними Хламушка, Ніна, Темі, Мальванов. Молодь оточує Таню.

— Товаришка Муравська! Таня! Ура!

Оплески.

— Привіт! Привіт!

Таня. Спасибі, товариші, спасибі!

Вернидуб. Тихше, товариші, їй не можна хвилюватись. Молодь. Скоріш видужуй, Таня! Без тебе і бігати не будемо!

Мальванов (швидко підходить і бере Танині руки). Тасенько, люба, що це ви!

Таня (усміхається). Серце підвело, Ігоре Миколайо-

вичу. _ . .

Мальванов. А може, не підвело, а привело куди треба, до справжнього фінішу.

Таня (сміється). Здається, що так.

Хламушка хоче підійти до Тані, але Ніна тягне його геть. Розштовхуючи юрбу, вбігає схвильований Спичаковський. В руках у нього аркушик

паперу.

Спичаковський. Де Мальванов? Ігор Миколайович!

Мальванов. Що таке? Чого ти репетуєш?

Спичаковський. Важливе радіо! Щойно одержано! Біг як жирафа! Троячка штрафу! (Під впливом хвилювання, він знову починає вистрілювати фрази.)

Мальванов. Яка жирафа? Що ти верзеш?

. Спичаковський. К чорту жирафу! Телеграма! Пропав Карпенко з загоном.

Мальванов. Не може бути! Де? (Вихоплює аркуш і читає.) "Загін інженера Карпенка. Барса-Кельмес... розшуки безуспішні... болото непроходиме... чекаємо допомоги". Летіти, зараз же летіти! Шукай авто, їдемо!

Спичаковський. Все зроблено. Дзвонив аерофлот. Єсть літак АНК-6. Льотчик Чурилін. Через хвилину — таксі.

Хламушка. Та невже знову в дорогу, Ігоре Миколайовичу?

Темі. Знову Барса-Кельмес! Знову...

Мальванов (він схвильований, його голос зміцнів, рухи енергійні). Так, так, мої друзі, знову в дорогу,— боротьба триває, пустиня ще не здалася. їдемо.

Спичаковський. Єсть, їдемо. Знову дорога. Ура! (Раптом дригає ногою і затримує її руками.)

Мальванов (зляканий). Стривай... та ти знову задриґав! От тобі й вилікувався...

Спичаковський. Дурниці! Хай краще ноги дриґають, аби душа не киснула. Не хочу бути вареним горохом,— хочу бути живим.

Мальванов. Правильно, Спичаковський, вірно. Пішли. Ідуть до виходу.

Спичаковський. Покотився горох на сімнадцять дорог! (Біжить вперед.)

Вернидуб поривається за ними, але зараз же вертається й бере Танину

руку.

Мальванов (бачить його вагання, вертається й підходить (Зо. нього). Не сумуй, Серьожа, прийде й твоя черга. Зараз твоє місце тут, і повір, що воно нічим не гірше за наше. Адже ж і мій шлях — не тільки там. Єсть і в мене, мій друже, ще трудніші маршрути, від старого до нового.

Хламушка. Теж — Барса-Кельмес?

Мальванов. Ну, звичайно ж! І справді, що воно значить по-нашому, по-більшовицькому, оце саме Барса-Кельмес? Підеш — не вернешся? Тобто як, "не вернешся" — пропадеш, загинеш? Ні, товариші, не пропадеш, а не вернешся на старе місце. Знаєте, як в спіралі, коли нагору берешся. Зробив один круг і вернувся, тільки не на старе місце, а трохи вище. Ще круг — ще вище, і знову, і знову, поки не дійдеш до вершини. Та ось і ми йдемо і вертаємось, але вертаємось щоразу іншими, з новими якостями. Але шлях ще не скінчився.

Таня. Так, так!-І ми з тобою, Серьожа, підем і ми. Разом.

Хламушка. Я вже— бачу, товариші, що доведеться мені знову чужих жінок берегти.

Ніна (підходить і горнеться до Хламушки). Я не чужа — ваша.

Хламушка. От тобі й маєш! Попався.

Регіт.

Вбігає Спичаковський.

Спичаковський. Готово! Єсть машина. їдемо. Хламушка. А все ж таки вертайтесь, товариші! Мальванов. Одним кругом вище.

Завіса.

1 Устюрт — пустельне плато між Каспійським та Аральським морями.

Висота 200—370 м, площа — майже 200 тис. кв. км.

2 Чінгісхан (бл. 1155—1227) —засновник і великий хан Монгольсь

кої імперії (з 1206 р.), відомий спустошливими завойовницькими похода

ми проти народів Азії та Східної Європи, що супроводжувались загибеллю

цілих народів і призвели до насадження тяжкого татаро-монгольського іга

в завойованих країнах.

3 Каракуми (тюрк, чорні піски)— піщана пустеля в Середній Азії.

4 Б ар са — Кел ьм ес (Барсакельмес)—поширена в Середній Азії

назва гиблих місць. Із відомих географічних об’єктів таку назву має, наприк

лад, острів в Аральському морі, а також велика солончакова западина

на плато Устюрт. Саме ця западина, очевидно, й стала драматургові прообра

зом романтично-страхітливої місцевості, згадуваної в п’єсі.

11 Е м — од ин (М-І, "емка") — марка легкового автомобіля.

6 Гун ни — давній кочовий народ (II—V ст.), відомий в історії

спустошливими походами в різні країни.

7 Д і а н а — в римській міфології богиня місяця і полювання.

8 Маріуполь — з 1948 р. м. Жданов Донецької обл.

9 Амазонки — в грецькій міфології войовничий народ, який складав

ся з одних жінок. Жив нібито в Малій Азії та на узбережжі Азовського моря.

10 В а л ь к і р і ї — у скандінавські^ міфології діви-войовниці, які

розподіляли на полі бою перемогу й смерть, а після бою супроводили душі

героїв у Валгалу — "палац загиблих", своєрідний рай для душ воїнів-геро-

їв, які полягли в бою, і там частували їх.

11 Та не ламайся,Адам нещасни й.— Вводячи в розмову згадку

про Адама — першу людину, створену, згідно з Біблією, богом, І. Кочерга дає

зрозуміти, що ситуація з яблуком тут багатозначна. У біблійному

сюжеті яблуко — спокуса, "заборонений плід", скуштувавши якого Єва

з Адамом вчинили "первородний гріх" і були вигнані з раю.

12 Д П У (Державне політичне управління) — орган при НКВС РРФСР

по охороні державної безпеки в 1922—1923 рр. (створений на основі Все

російської Надзвичайної Комісії). В період, коли відбувається дія п’єси,

офіційна назва органу — ОДПУ (Об’єднане ДПУ).

13 Ш у б е р т Франц (1797—1828) —австрійський композитор. Серед

багатогранної творчості значне місце займають романтичні пісні-романси

(близько 600 на вірші Ф. Шіллера, Й. В. Гете, Г. Гейне та ін.).

14Узбой — стародавня долина, яка обмежує Каракуми з північного

заходу, тягнеться від Сарикамишської западини до Каспійського моря.

Довжина близько 550 км. У долині — ланцюги солоних озер, зарості

саксаулу.

,5Сарикамиш (Сарикамишська западина) —безстічна улоговина