Після смерті старого Гамлета серед недавно завойованих норвежців починаються заворушення. Тамтешній намісник посилає свого сина Гораціо, давнього Гамлетового товариша по школі, який хоробрістю і життєвим досвідом значно перевищує всіх інших, в Данію прискорити спорядження флоту, яке за нового короля-гульвіси посувалося дуже поволі. Гораціо знав старого короля, бо брав участь в його останніх битвах, здобув у короля прихильність, і тому першої сцени з привидом не можна знехтувати. Новий король дає потім Гораціо аудієнцію і посилає Лаерта в Норвегію з повідомленням, що флот скоро прибуде, тимчасом як Гораціо отримує наказа прискорити його спорядження, але мати не згодна відпустити сина в море з Гораціо, хоч Гамлет і бажає цього.
— Ну, дякувати господеві,— покликнув Зерло,— тоді ми здихаємось Віттенберга та його високої школи, яка завжди стояла на заваді. Я вважаю вашу думку за цілком слушну, бо, крім двох окремих далеких картин Норвегії та флоту, глядач ні про що не мусить думати. Все інше він бачить, замість того щоб, як раніше, гасати уявою по всьому світі.
— Ви тепер ясно бачите,— сказав Вільгельм,— як я з'єднав усе інше в одне ціле. Коли Гамлет відкриває Гораціо злочин свого вітчима, той радить йому поїхати з ним у Норвегію, забезпечити собі підтримку армії і вернутися зі зброєю в руках. А що Гамлет стає надто небезпечний для короля і королеви, то вони не мають кращого засобу здихатися його, як послати у флот, а наглядачами за ним посилають Розенкранца і Гільденстерна. Тим часом вертається Лаерт, і цього юнака, що палає жадобою помсти, шлють навздогін за ним. Флот через несприятливий вітер залишається в гавані. Гамлет ще раз вертається, і його прогулянку по цвинтарю можна легко вмотивувати. Його зустріч з Лаертом біля могили Офелії — це величний, неминучий момент. Після неї в короля виникає думка, що з Гамлетом найкраще розрахуватися тут, на місці. Перед від'їздом справляють урочистий бенкет, відбувається вдаване примирення з Лаертом, влаштовують турнір, на якому Лаерт із Гамлетом шермують. Без чотирьох трупів я не можу закінчити п'єси, ніхто не повинен залишитись живий. А що виборче право народу знову відновлюється, то Гамлет, умираючи, передає свій голос Гораціо.
— Тоді швиденько сідайте,— мовив Зерло,— і обробляйте п'єсу— Вашу ідею я цілком схвалюю, лиш би не пройшла охота.
Розділ п'я т и й
Вільгельм давно вже перекладав "Гамлета", при чому користувався талановитою працею Віланда, через яку взагалі познайомився з Шекспіром. Все, що в нього було випущене, він додав і таким чином мав повний текст на ту мить, коли домовився з Зерло щодо опрацювання. Отож, згідно зі своїм планом, він почав випускати і вставляти, роз'єднувати і з'єднувати, змінювати і часом знову відновляти, бо хоч вельми був задоволений зі своєї ідеї, та при роботі йому все здавалось, що він лише псує оригінал.
Закінчивши працю, він прочитав її перед Зерло та рештою трупи. Всі були дуже задоволені, особливо Зерло не шкодував похвальних зауважень.
— Ви,— сказав він між іншим,— дуже правильно відчули, що зовнішні обставини супроводять усю п'єсу, але вони мусять бути простіші, ніж їх подав нам великий поет. Те, що відбувається поза театром, чого глядач не бачить, що мусить лише уявити собі, є ніби тло, на якому рухаються фігури артистів. Широка, проста перспектива флоту і Норвегії, буде в п'єсі вельми до ладу. Якщо її викинути, то залишиться тільки сімейна сцена, і великий задум загибелі цілого королівського дому через внутрішні переступи і розпутність не буде показаний у всій своїй величі. А якщо тло залишиться розмаїтим, рухомим, заплутаним, І о це завдасть шкоди враженню від гри артистів.
Вільгельм тепер знову став на бік Шекспіра і доводив, що він писав це для остров'ян, для англійців, які на тлі звикли бачити лише кораблі та морські мандрівки, береги Франції та капери, і те, що для них є річ найзвичайніша, нас уже розважає і заплутує.
Зерло мусив поступитись, і обидва погодилися на тому, Що раз п'єса ставиться на німецькій сцені, то найкраще буде для нашої уяви пасувати поважне, просте тло.
Ролі були вже розподілені раніше: Полонія взяв Зерло, Офелію — Аврелія, Лаерт визначався вже своїм ім'ям, роль Гораціо отримав молодий, присадкуватий, жвавий, недавно прибулий юнак, а щодо короля і привида, то виникли деякі труднощі. Для обох цих ролей залишився тільки старий крикун. Зерло запропонував роль короля дати педантові, але Вільгельм рішуче запротестував. Так вони і не могли дійти згоди.
Далі Вільгельм у п'єсі залишив обидві ролі, Розелкранца і Гільденстерна.
— Чому ви їх не з'єднали в одну? — запитав Зерло.— Адже ж це скорочення так легко зробити.
— Хай біг мене боронить від таких скорочень, які заразом нівечать і сенс, і ефект,— мовив Вільгельм.— Те, що цих двоє добродіїв являють собою і що чинять, не може бути показане в одному. В таких дрібницях і виявляється Шекспірова велич: ця тиха хода, це лакузництво та угинання, це підтакування, ця підлесність і підлабузництво, ця пронозливість, це викручування хвостом, ця всезагальність і порожнеча, ця щира підлота, ця нездарність — як хможна все це вмістити в одну особу? їх мусило б бути принаймні з дюжину, якби можна було стільки знайти; бо вони тільки в суспільстві становлять щось, вони самі суспільство, і Шекспір був дуже скромний і мудрий, що показав тільки двох таких представників. Крім того, в моїй обробці вони мені потрібні як пара, що контрастує з одним славним Гораціо.
— Я розумію вас,— мовив Зерло,— і ми цьому допоможемо. Роль одного з них ми дамо Ельмірі (так звалася старша донька крикуна), адже не пошкодить, коли вони будуть вродливі, а я так вистрою і вимуштрую наших ляльок, що любо буде глянути.
Філіна надзвичайно раділа, що буде грати герцогиню в маленькій комедії.
— Я тут натурально покажу,— покликнула вона,— як в одну мить вийти заміж за другого, щиро любивши першого. Я сподіваюсь на великий успіх, і в кожного з чоловіків виникне бажання бути третім.
Аврелія аж зморщилась від таких слів. її ворожість до Філіни дедалі зростала.
— Вельми шкода,— мовив Зерло,— що в нас нема балета, а то б ви мені з вашим першим та другим чоловіком затанцювали па-де-де, старий під музику заснув би, а ваші ніжки та литочки якраз би пасували до дитячого театру.