— Та я ж плавать не люблю!
— Там привчать!
Ідеологічна обробка Щуся тривала досить довго, він не належав до таких податливих патур, як Самусь, лінивий і повільний його розум ніяк по міг схопити всю складність пропонованої комбінації. Тільки збагнувши нарешті, що тут ідеться про обдурювання Самусів, Щусь, зітхаючи, згодився, але застеріг, що це вперте й востаннє.
Самусі ж висунули зустрічний план. Про те, що їх обдурюють, вони не подумали, але самі вирішили обдурити сільське керівництво. Денис як иоїхав, так і приїхав. Він справді спакувався, сів до Давидка, свого брата, в кабіну, і вони помчали на станцію, а вранці обидва були знову вдома і через глинище перегукувалися з Щу-сями:
— Го-го, думали, Денис такий дурний, що поїде на ваш курорт, а вам дасть тут розперізуватися! На стапцію — та й пазад! Отак!
— А наш Василь і зовсім не їздив! — сміялися Щусі, раді, що перехитрили Самусів ще більше.
Голосування знов пе дало ніяких наслідків: проти переселеппя мовби ніхто й не заперечував, коли ж доходило до розподілу місць під садиби, якась неземпа сила розполовинювала все трудове населення Карпового Яру, і не було ніякої змоги зрушити справу з місця. Можуть спитати: а де ж були Зновобрать, Зінька Федорівна, Грпцько Грицькович і ще безліч людей довірених, гідних; доблесних, свідомих? Навіть дядько Обеліск не зумів стати над ворогуючими таборами і потихеньку голосував то за тих, то за тих, залежно від ситуації. Зате в своїх словеспих заявах віп послідовно проводив давно обрану лінію, вигукуючи:
— Давно пора ЗПИЩИЇЬ це старе соло як клас і водрузить на його місці обеліск!
— Заллє ж водою,— сміялися карпоярівці.
— А ми — плавучий!
Затята боротьба за нові території, за і(х розподіл, за сфери впливу-призвела до того, що прогресивна справа переселения зайшла, як то кажуть, у глухий кут. Молодий архітектор з нудьги спробував навіть залицятися до сільських дівчат, за що йому перепало найперше від Самусів, тоді від Щусів; на поміч він покликав із.столиці автора цієї розповіді. Але що автор? Він може тільки коментувати, тобто з більшою або меншою правдивістю переповідати Л пояснювати події, активним же чинником виступати не може, а коли й пробує глоді, то для цього йому вічпо по вистачає повноважень, авторитету і просто рішучості.
Зате коли довідався про ускладнення в Карповому Яру товариш Вивершений, то приїхав туди негайно і в один день усунув усі перепони, зняв напруження, полагодіте конфлікти, розв'язав проблеми, помирив, поділив, вирішив, постановив і доповів інстанціям.
Товариш Вивершений почав усе діло з ферм. Відвідав тваринницьку ферму, глянув, насупив брови, гримнув:
— Чому пепорядок па фермі?
— Тобто? — песміливо спитав завфермою.
— Чому одна корова лежить на правому боці, а друга па лівому і хвостами в різні боки махають? Покласти всіх на лівий бік і хвостами щоб... І щоб усі ремиґали!
— Та як же це зробиш?
— Сказано — і без балачок!
Тоді прибув до кабінету Зновобрать, ще більше насупився, обвів увесь актив ноглядом, спитав:
— В чім тут затримка?
Колективна пауза була зовсім короткою, але товариш Вивершений не впзнапав навіть щонайкоротших пауз, нетерпляче перепита?.:
— Ну?
— Затримка в питанні переселення,— сказав Зновобрать.
— Як то затримка?
— Розділилися голоси колгоспників. Не можемо вирішити.
— Колп розділилися, тоді треба рішать в робочому порядку,— пояснив товариш Вивершений.
— А як це? — вихопився Грицько Грицькович, бо був ще молодий і не знав, що вихоплюватися перед товаришем Вивершеним з такими наївними запитаннями сміх і гріх.
— Зразу впдпо: молодий кадр,— сказав товариш Впверше-ний.— Хто ж про таке питає? Скласти в робочому порядку списки— кому куди переселятися— і баста!
Авторові порадив поїхати в Карпів Яр слідом за архітектором пе хто інший, як доктор ерудичних паук Варфоломій Кнурець. Взаємини між автором і Кнурцем на той час уже були суто приятельські, обидва називали один одпого "старий", сміливо критикували один одпого, давали поради, застерігали, коли треба, стримували від необачних учинків.
— Знаєш, старий,— сказав Кнурець,— я б па твоїм місці поїхав. Архітектор — мій добрий знайомий. Хоч молодий, але хлопець тямковитий. Ну, й на місці там. Поїздка замінює книгу. Пам'ятаєш? Коли в газетах пишуть, щоб ваш брат вивчав життя, ти носа не відвертай.
Після таких слів як ти пе поїдеш?
Але автор надто довго збирався і запізнився просто злочинно. Якби він міг випередити товариша Вивершеного, може, події розвивалися б інакше, бо автор їхав до Карпового Яру з досить високими повноваженнями спецкора цептральпої газети і вже б він не допустив отого "списочного" методу, який застосував товариш Вивершений і за яким вийшло так, що поряд з Самусями поселитися мали пе їхні одвічні антагоністи, Щусі, а люди, сказати б, далекі від їхніх династичних конфронтацій — Левснці. Від сусідства ж, як відомо, або дружба навіки, або найзапекліше ворогування.
Але автор запізнився, не зумів випередити товариша Вивершеного, хоч той прибув до Карпового Яру з деяким запізненням (колись казали "в свинячий голос", а такий малокультурний вислів просто гріх застосовувати як до товариша Вивершеного, так і до самого автора). Товариш Впвершепий, певна річ, знав місцевість значно краще за автора, він не блукав, не розпитував, куди і як їхати, просто сказав своєму водієві: "Ти ж знаєш, Вапю, як туди проїхати",— і все. Без зупинок, без перешкод і без пригод доїхали вопи до історичного яру посеред села, тепер треба було об'їхати його довкола, щоб потрапити до сільської Ради, над якою витріпо-чувався червоний прапор — озпака того, що Зновобрать на своєму державному місці, та й не сам, а з усілі своїм виконкомом, бо символ влади вивішувався над сільрадою тільки в дні роботи виконкому.
"Якраз попали на засідання",— задоволено сказав водій, вважаючи, що для товариша Вивершеного не може бути більшої радості в житті. Але ж той теж був людиною, хоч пе часто визнавав це публічно. Засідання, коли казати правду, сиділи йому вже давпо в печінках, і тому він з набагато більшого охотою мотався по району, їздив по полях, заскакував па ферми, наганяючи страху на завідувачів і зоотехніків, і всіляко уникав саме засідань. У Карповому Яру він сподівався застати те, що зветься всенародним ентузіазмом, може, мітинг з нагоди будівництва нового села, може, народні гуляння, може, святкові демонстрації. А тут — засідання.