АХІЛЛЕС (АХІЛЛ) — наймогутніший і найхоробріший герой Троянської війни, вождь мірмідонців, син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди. Коли Ахіллесові довелося вибирати між життям довгим, але бездіяльним, і коротким, але звитяжним, він обрав останнє. Загинув у битві під Троєю від Парісової стріли, що її скерував бог Аполлон.
БОРЕЇЇ — холодний північний вітер, брат вітрів Зефіра, Евра і Нота. Батьками їхніми були Астрей (зоряне небо) та Еос (світанкова зоря).
БРІСЕІДА — дочка жерця Бріса, Ахіллесова бранка.
ГЕБА — богиня юності, дочка Зевса й Гери. Зображували її молодою дівчиною, на голові — вінок із квітів, у руках — золотий келих, бо на Олімпі вона підносила богам нектар у золотих келихах.
ГЕКАБА (ГЕКУБА) —дружина троянського царя Пріама, мати багатьох дітей, у тому числі Гектора, Паріса, Гелена, Кассандри, Лаодіки.
ГЕКТОР — троянський герой, старший син царя Пріама і Гекаби. Мав дружину Андромаху і сипа Астіанакта. Під час війни з ахейцями стояв на чолі троянського війська.
ГЕЛЕН —син царя Пріама і Гекаби, мав дар віщування і передрік падіння Трої.
ГЕЛЛЕСПОНТ — морська протока, що в наш час зветься Дарданелли.
ГЕРА (лат. ЮНОНА) — головна богиня Олімпу, Зевсова дружина, мати Гефеста, Арея і Геби. Була покровителькою родинного життя, охоронницею шлюбів. Мала владну й жорстоку вдачу.
ГЕРАКЛ (лат. ГЕРКУЛЕС) — син Зєвса і мікенської владарівнн Алкмени, народний герой, втілення сили, мужності, відваги. Уславився своїми подвигами: звільнив прикутого до скелі титана Проме-тея, подолав Антея, переміг пекельного пса Кербера, очистив стайні царя Авгія, задушив Йєменського лева тощо. Після смерті Геракла Зевс узяв його на Олімп, зробив напівбогом і одружив із Гебою.
ГЕФЕСТ (лат. ВУЛКАН) —бог вогню і ковальства, син Зевса і Гери. У суперечках битькік завжди тримав сторону матері, за що Зевс скинув його з Олімпу. Упавши на скелястий острів Лемнос, Гефест відтоді став шкутильгати.
ГІПНОС — бог сну, сип Ночі, брат-близнюк Смерті. Його найчастіше зображували крилатим юнаком, з рогом сновидінь у руках.
ГЛАВК — вождь лікійців, один із найхоробріших союзпиків троянців у війні.
ГОРГОНА — чудовисько, демон підземного світу. Відтята голова Горгони була прикріплена до Зевсової егіди — щита, обтягненого шкурою. Часом егідою користувалася Афіна Паллада.
ДАНАЙЦІ _ див. АХЕЙЦІ.
ДАНАЯ — аргоська царівна, яка народила Зєвсові сина Персея, що згодом став славетним героєм.
ДАРДАН — син Зевса й Електри, дочки Атланта, міфічний родоначальник троянців (дарданів).
ДЕЇФОБ —син Пріама і Гекаби, один із захисників Трої.
ДЕМЕТРА (лат. ЦЕРЕРА) — дочка Кроноса і Реї, Зевсова сестра, богиня родючості й хліборобства, опікунка шлюбу і родини. Деметра начебто подарувала людям колосок пшениці й навчила їх вирощувати хліб.
ДІОМЕД — внук аргоського царя Адраста, син Тідея; брав участь у Троянській війні й уславився як герой, що поступався мужністю тільки Ахіллесові.
ДЮНА — дочка Океана і Тетії, титаніда, що народила Звисові дочку Афродіту.
ДІОНІС (ВАКХ) —син З^вса і фіванської царівни Семели, бог вина, виноградарства, веселощів і насолоди життям. Навчив людей вирощувати виноград та робити вино.
ЕАНТИ (АЯКСИ) — імена двох ахейських героїв, що воювали Трою: Еант великий, син саламінського царя Теламона, дужий і ви-сочешшй па зріст; його друг Еант малий, син локрідсько-го царя Оїлея, краще за всіх ахейців метав спис. Обидва уславилися як герої Троянської війни.
ЕВР —східний вітер (див. БОРЕЙ).
ЕДІП — фіванський цар, з ім'ям якого пов'язаний цикл давньогрецьких міфів.
ЕНЕІЇ — троянський герой, вождь дарданів, син Анхіса й Афродіти, родич царя Пріама. Під час Троянської війни йому особливо допомагали боги, виконуючи Зєвсову волю, за якою після загибелі Пріамового роду пад троянцями володарювати мав Еней, а згодом його нащадки.
ЕОС (лат. АВРОРА) —богиня ранкової зорі, сестра Геліоса (сонця) і Селени (місяця). Від Еос народилося четверо вітрів і безліч зірок. Народна уява змальовувала Еос молодою красунею З рожевими крилами; щоранку вона виїздить на золотій колісниці з Океану на небо, відчиняє браму сонцю і з золотого глечика поливає землю росою.
ЕРІДЛ — богиня розбрату і сварок, сестра і супутниця бога війни Арся. Саме Еріда на весільному святі Пелея і Фетіди підкинула яблуко з написом "найпрекраснішій", що врешті призвело до Троянської війни.
ЕРЇНІІ (ЕВМЕНІДИ) — богині помсти, що живуть в Аїді. Вони переслідують клятвопорушників, негостинних людей, а найсуворіше — убивць.
ЕФІОПИ — дослівно: обпалені сонцем. Так давні греки називали міфічний темношкірий народ, любий богам. Жили ефіопи нібито на обох краях світу — на сході (в Індії) і на заході (в Африці).
ЄЛЕНА — дочка Зєвса і смертної жінки Леди, надзвичайна красуня, дружина спартанського володаря Менелая. блену викрав Пріамів син Паріс, що стало приводом до Троянської війни.
ЗЕВС (лат. ЮПІТЕР) —верховний бог у грецькій міфології, син Кроноса (звідси його ім'я Кронід чи Кроніон) та Реї, необмежений володар світу. Сидячи на верховині Олімпу, керує небесними явищами — громом, блискавкою, ганяє хмари; керує людством, законами, правом, людською долею. Він батько багатьох богів та героїв.
ЗЕФІР —теплий західний вітер (див. БОРЕЙ).
ЇДА —гірське пасмо в Троаді (Мала Азія).
ІДОМЕНЕИ — крітський цар, Міносів онук, герой Троянської війни.
ІЛ — цар дарданів, правпук Дардана, засновник міста Трої, що на його честь звалася також Іліоном. Його внуком був троянський цар Пріам.
ІРІДА —богиня райдуги, вісниця олімпійських богів.
ІТАКА —острів в Іонічному морі, батьківщина Одіссея.
КАЛХАІІТ — жрець, віщун, учасник походу ахейців на Трою. Пе-
редрік, що Троянська війна триватиме десять років.
КАССАНДРА — дочка царя Пріама, яку Аполлон зробив віщункою. Але Кассандра не відповіла на його кохання, і за те Аполлон зробив так, що ніхто не вірив її віщуванню.
КЕРИ — лихі жінки-демони, діти Ночі, що по смерті людини одразу ж забирають в неї душу. Давні греки мали Кер за втілення смерті й зла.
КІПРЇДА —див. АФРОДІТА.
КРОНОС (КРОН, —титан, син Урана (Неба) і Геї (Землі); скинувши батька, лат. САТУРН) Кронос став панувати над світом. Згодом його скинув рідний син Зевс.