ЛАЕРТ — ітакійський володар, Одіссеїв батько.
ЛАКЕДЕМОН — край на південному сході Пелопоннесу із містом Спартою, де владарював Менелай.
ЛАОДІКА —троянська царівна, дочка Пріама і Гекаби.
ЛАПЇТИ — міфічне войовниче плем'я, що жиле у Фессалії, звідки вигнало кентаврів.
ЛЕСБОС — острів в Егейському морі.
ЛЕТО (ЛАТОНА) — титаніда, мати Аполдона іі Артемідн.
ЛІКАОН — один з Пріамових синів, що їх повбивав Ахіллес.
ЛІКЇЯ — країна в південно-західній частині Малої Азії.
МАХАОН — син Асклепія, що навчився від батька лікувати людей; брав участь у Троянській війні на боці ахейців.
МЕНАДИ (ВАКХАНКИ) — супутниці Діоніса.
МЕНЕЛАЙ — спартанський володар, Атрідів син, молодший брат Агамемнона. Коли Паріс викрав його дружину Єлену, Мене-лай зібрав разом із братом ахейців воювати Трою.
МІКЕНИ — місто в північно-східній частині Пелопоннесу, де володарював Агамемноп. Центр прадавньої грецької культури.
МІНОС — міфічний цар острова Кріту, син Зевса і Європи, після смерті став суддею мертвих в Аїді.
МІРМІДОНЦІ — назва грецького племені у Фессалії. Під час Троянської війни вождем мірмідонців був Ахіллес.
МОЙРИ (лат. ПАРКИ) —богині людської долі, дочки Зевса і Феміди; давні греки Зображували їх як трьох старих жінок, що прядуть нитку людського життя.
НЕКТАР — напій богів, що давав їм безсмертя і вічну юність.
НЕЛЕЙ —пілоський цар, у якого Геракл убив усіх синів, крім Нестора, що став згодом царем Пілосу.
НЕРЕЙ — морське божество, добрий, мудрий і справедливий дід; втілення спокійного моря. Жив у глибинах Егейськото моря у підводному палаці.
НЕРЕЇДИ — морські німфи, дочки бога Нерея. Вони доброзичливі до людей, допомагають їм у біді на морі. їх зображували у вигляді прекрасних дівчат, оточених морськими чудовиськами.
НЕСТОР — пілоський цар, один із найстарших і наймудріших ахейських героїв під час Троянської війни.
НІМФИ —безжурні, веселі Зевсові доньки, що втілювали різні сили та явища природи.
НОТ — південний вітер, що приносив грекам тумани й дощі (див. БОРЕЙ).
ОДІССЕЙ — володар острова Ітаки, син Лаерта, втілення мудрості, розважності, хитрощів. Саме завдяки цим рисам він став одним із найвизначніших героїв Троянської війни.
ОКЕАН — батько богів. Давні греки уявляли його величезною рікою, що оточує звідусіль землю. Звідти начебто витікають всі річки й джерела, звідти сходять і туди сідають сонце, місяць і зорі.
ОКЕАНІДИ — морські німфи, дочки Океана і Тетії.
ОЛІМП — гора в Греції з десятьма вершинами. 3а грецькою міфологією, па Олімпі жили боги.
ОРИ — богині, що відали зміною пір року в природі. На Олімпі вони відчиняли й зачиняли небесну браму.
ПАРІС —троянський царевич, син Пріама і Гекаби, який викрав у спартанського володаря Менелая дружину Єлену і цим викликав Троянську війну.
ПАТРОКЛ — найближчий друг Ахіллеса, загинув під Троєю від руки Гектора.
ПЕЛЕЙ — фессалійський володар, син царя Еака, брат Теламона; від шлюбу Пелея з морською богинею Фетідою народився Ахіллес.
ПЕРСЕЙ —герой багатьох грецьких міфів, сип Зевса і аргоської царівни Данаї.
ПІЛОС —край і місто на південному заході Пелопоннесу, де царював Нестор.
ПОСЕЙДОН (лат. НЕПТУН) — брат Зевса, Аїда і Деметри, бог моря, хитач землі. Давні греки уявляли його у вигляді могутнього чоловіка З тризубцем, яким він розколює скелі та здіймає бурі на морі.
ПРІАМ — останній троянський володар, опук царя їла і нащадок Дардана (тому — Дарданід), мав багато дітей, яких майже всіх пережив.
РЕС — фракійський цар, союзник троянців, власник прекрасних коней.
РЕЯ — Кроносова дружина, мати Зевса та інших Кронідів.
САРПЕДОН — лікійський цар, син Зевса і смертної жінки Лаодамії, союзник троянців, якого убив Патрокл.
СКАМАНДР —річка у Троянській долині.
СПАРТА — столиця в Лакедемоні, де царював Менелай.
СТІКС — річка в підземному царстві мертвих.
ТАРТАР — найглибша частина царства мертвих.
ТЕВКР —син Теламопа й Гесіони, однокровний брат Еанта великого, найкращий стрілець серед ахейців у Троянській війні.
ТЕТІЯ —дочка Урана і Геї (Неба й Землі), титаніда, дружина Океана, мати богів, трьох тисяч океанід і всіх річок.
ТИТАНИ — божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Неба й Землі), що повстали проти батька і скинули його. Панувати став Крон, а його згодом скинув рідний син Зевс-Частина титанів приєдналася до Зевса (напр., Океан), але більшість піднялася на боротьбу з богами Олімпу. Зевс переміг титанів і скинув їх у Тартар.
ТІДЕЙ — батько героя Троянської війни Діомеда. Уславився своїми перемогами над численними ворогами.
ТРОЯ — місто, яке збудував цар Іл у Малій Азії па березі Егейського моря і за яке майже десять років точилася війна ахейців з троянцями.
ФЕМІДА — дочка Урана і Геї, богиня справедливості й правосуддя. Феміда була порадницею Зевса й наглядала за тим, щоб ні люди, ані боги не порушували закопів. Греки зображували її жінкою із зав'язаними очима (як символ безсторонності), з терезами в руках.
ФЕТІДА —дочка морського бога Нерея, дружина мірмідонського царя Пелея, Ахіллесова мати. На весілля Фетіди і Пелея запрошені були всі боги, крім Еріди, богині розбрату. Еріда помстилася, підкинувши гостям яблуко з написом "найпрекраснішій". Три богині-Гера, Афіна Паллада і Афродіта — претендували на яблуко, але дістала його Афродіта, що викликало гнів двох інших богинь і врешті призвело до Троянської війни.
ФІВИ — колишня столиця Єгипту, одне з найбільших і найбагатших міст стародавнього світу. Краса і багатство Фів оспівані у творах давніх грецьких поетів і в епосі. Це так Звані стобрамні Фіви. Були також семибрамні Фіви — місто в Центральній Греції. Гомер згадує ще одні Фіви — малоазійське місто, звідки родом Андромаха.
ФІЛОКТЕТ —грецький герой, якому Геракл, вмираючи, передав свій лук і стріли.
ФРАКІЯ — північно-східна країна Балканського півострова.
ФТІЯ — столиця мірмідонців у Фессалії.
ХАРІТИ (лат. ГРАЦІЇ) — Зевсові дочки, богині краси, радості я жіночності. Супроводжували Афродіту, Гермеса, Діоніса та ін. богів.
ХРІС — жрець бога Аполлона, батько Хрісеїдн, полонянки царя Агамемнона, який змушений був повернути її Хрісові, щоб не гнівити Аполлона.