Червоне і чорне

Страница 155 из 157

Стендаль

55 Сікст П'ятий — римський папа (1585 – 1590). — За переказом, був за молодих років пастухом; досягши сану кардинала, протягом п’ятнадцяти років прикидався вмираючим і калікою, щоб здаватись смиренним.

56 Деліль, Жак (1738 – 1813) — французький поет.

57 Безгрішності (лат.).

58 Гверчіно, Джованні Франческо Барбієрі (1591 – 1666) — італійський художник.

59 Подивіться в Луврському музеї картину № 1150 "Франціск, герцог Аквітанський, скидає лати й вдягає чернечу рясу". (Прим. автора).

60 Прекрасно (лат.).

61 Баррем (1640 – 1703) — французький математик, автор популярного підручника елементарної математики.

62 "Попередник" — журнал республіканського напрямку, виходив у Ліоні з 1830 по 1834 р.

63 Алакок, Маргарет-Марія (1647 – 1690) — черниця, що проповідувала культ "Серця Ісусова", проти якого заперечувала значна частина духівництва.

64 В монастирський карцер.

65

О село, коли ж я побачу тебе!

Вергілій

66 Мальмезон — маєток дружини Наполеона Марії-Жозефіни в околицях Парижа. Наполеон часто відвідував цей маєток, коли був консулом.

67 Морері, Луї (1643 – 1680) — французький історик, автор історико-біографічного словника.

68 Я зробив це (лат.).

69 Cela — це (франц.).

70 Соуті, Роберт (1774 – 1843) — англійський поет реакційно-романтичного напряму.

71 Реїна, Франческо (1772 – 1826) — італійський літератор і політичний діяч, що співчував ідеям Французької революції.

72 Абат де Прад (1759 – 1837) — політичний діяч при Наполеоні і в роки Реставрації.

73 Поццо ді Борзо, Карло-Андреа (1764 – 1842) — італійський дипломат, ворог Наполеона.

74 Славнозвісний фокусник. (Прим. автора)

75 Найбільший поет сучасності — мова йде про Беранже, який зазнавав судових переслідувань.

76 Лорд Голланд, Генрі-Річард Вессел-Фокс (1773 – 1840) — англійський політичний діяч, ліберал, співчував Наполеону, намагався пом’якшити його долю на острові Святої Єлени.

77 Герцог де Кастрі (1756 – 1842) — діяч роялістської еміграції.

78 "Фоблаз" — роман французького письменника Луве де Кувре ("Пригоди кавалера де Фоблаза").

79 "Граф Орі" — опера Россіні.

80 Рівароль, Антуан де (1753 – 1801) — реакційний французький політичний діяч і письменник, що емігрував під час революції 1789 р. в Гамбург.

81 Маркіз де Монкад (1586 – 1635) — політичний діяч і воєначальник, автор книг з воєнної історії.

82 Лоу (сер Гудзон) (1769 – 1844) — англійський генерал, тюремник Наполеона на острові Святої Єлени.

83 Бетхерст, лорд Генрі (1762 – 1834) — англійський реакційний політичний діяч, міністр, ворог Наполеона.

84 Локк, Джон (1632 – 1704) — англійський буржуазний філософ-матеріаліст.

85 Прімо, секундо, терціо — по-перше, по-друге, по-третє (лат.).

86 Пелліко, Сільвіо (1789 – 1854) — італійський письменник, автор кількох трагедій, в тому числі "Франчески да Ріміні". Був близький до карбонаріїв.

87 Феретрій — Feretrius (лат.) — "вражаючий" — епітет Юпітера. Стендаль натякає на випадок, коли французький академік, прийнявши цей епітет за ім’я одного з римських володарів, написав його "історію".

88 Конті — молодша парость родини Бурбонів-Конде.

89 Цей аркуш, написаний 25 липня 1830 року, був надрукований 4 серпня. (Примітка французького видавництва).

90 Сісері, П'єр-Люк Шарль (1782 – 1868) — французький художник-декоратор.

91 Золоте руно — найвищий орден в Іспанії того часу.

92 Це говорить незадоволений. (Примітка Мольєра до "Тартюфа")

93 Кур’є де Мере, Поль-Луї (1772 – 1825) — республіканець і демократ, колишній бонапартівський офіцер. Уславився блискучими памфлетами проти режиму Реставрації, за які був ув’язнений.

94 Делявінь, Казимир (1793 — 1843) — ліберальний драматург і поет; "Маріно Фальєро" — його п’єса, героєм якої в Дізраело Бертуччо.

95 Пішегрю, Шарль (1761 – 1804) — французький генерал часів революції 1789 року, брав участь у змові проти Наполеона. Походив з бідної родини.

96 Карно, Лазар (1753 – 1823) — учений-математик і політичний діяч часів Французької революції, член Конвенту.

97 Веллі, Поль-Франсуа (1709 – 1759) — французький історик.

98 Листи португальської черниці — Стендаль має на думці "Португальські листи Маріанни Алькафасади" — листування молодої черниці з її коханим Шамійї. Ці листи захоплювали Стендаля щирістю й силою почуття.

99 Тальма, Франсуа-Жозеф (1763 – 1826) — уславлений французький актор-трагік.

100 Обіньє, Теодор Агріппа де (1552 – 1630) — поет і історик, автор "Всесвітньої історії", активний учасник релігійних воєн часів Генріха IV, кальвініст.

101 Брантом (П’єр де Бурдей) (1540 – 1614) — автор історико-біографічних книг, що малюють звичаї і типи французького двору XVI ст.

102 "Мемуари" Етуаля — "Мемуари П’єра де л’Етуаля" (1546 – 1611), або "Записки часів Генріха III і Генріха IV" — спогади паризького буржуа, що занотовував усі події, про які йому доводилось чути, не піклуючись про достовірність фактів.

103 Абат Морі (1746 – 1817) — кардинал і французький політичний діяч, що емігрував 1792 р. і повернувся у Францію 1800 р.

104 Всіх інших (італ.).

105 Бассомп’єр, Франсуа де (1579 – 1646) — маршал Франції, дипломат, автор цікавих мемуарів.

106 Леонтіна Фай — відома французька актриса.

107 Дістати табурет — мати право сидіти в присутності короля на офіційних прийомах.

108 Гранвел, або Гранвелла, Антуан (1517 – 1586) — кардинал і перший міністр Іспанії, походив з міста Безансона.

109 Переклад В. Самійленка

110 Пуассі — тюрма для карних злочинців у містечку Пуассі біля Парижа.

111 Фонтан, Луї-Марі (1801 – 1839) — французький журналіст і драматург, ув’язнений 1829 р. за спрямований проти короля памфлет "Скажений баран".

112 Магалон, Жан-Дені (1794 – 1840) — редактор ліберального журналу "Альбом", ув’язнений 1823 р. за гострі виступи проти уряду і єзуїтів.

113 Полковник Карон (1774 – 1822) — був обвинувачений 1820 р. в участі в так званій військовій змові, але виправданий палатою перів. 1822 р. намагався організувати втечу ув’язнених по цій справі, але, спровокований поліцією, був арештований і розстріляний.

114 Жарнак — місто, біля якого в 1569 р. Генріх III, тоді ще герцог Анжуйський, здобув перемогу над армією гугенотів, якою командував Конде.