Червоне і чорне

Страница 154 из 157

Стендаль

3 Туаз — стародавня французька міра довжини.

4 Флері, Клод (1640 — 1723) — французький богослов, автор "Історії церкви".

5 Пані де Монтессон (1737 — 1806) — маркіза, перебувала в таємному шлюбі з герцогом Орлеанським; автор численних драматичних творів.

6 Пані де Жанліс (1746 — 1830) — автор реакційних романів і педагогічних творів, вихователька майбутнього короля Луї Філіппа.

7 Пан Дюкре (1747 — 1824) — брат пані де Жанліс, автор книг з економіки і суднобудівництва.

8

Чи ж винен я, що так воно є?

Макіавеллі

9 "Меморіал Святої Єлени" — записки соратника і секретаря Наполеона (1769 — 1821) Ла Каза про останні роки життя імператора на острові Святої Єлени.

10 Італійська кампанія 1976 року — похід наполеонівської армії в Італію, в якому брав участь Стендаль.

11

Загаянням врятував справу.

Еней

12 "Про папу" Жозефа де Местра — книга французького реакційного філософа і письменника Жозефа-Марі де Местра (1753 — 1821), ідеолога католицизму.

13 Бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі — бої, в яких армія Наполеона здобула перемогу над австрійцями.

14 Конгрегація — організації таємного ордену єзуїтів, що діяли особливо активно у Франції у роки Реставрації.

15 "Конституціоналіст" — орган ліберальної буржуазної опозиції у 20-х роках XIX ст., що відіграв чималу роль у боротьбі проти режиму Реставрації.

16 "До зброї!" — слова з "Марсельєзи", пісні великої французької революції. "Марсельєза" стала пізніше гімном Французької республіки.

17

Я вже не знаю, хто я і що роблю.

Моцарт ("Фігаро")

18 "Спорідненість душ" — назва роману Гете.

19 Безанваль, П'єр-Віктор де (1722 — 1791) — автор "Мемуарів", що розповідають про побут і звичаї французького двору XVIII ст.

20 Наочно.

21 "Щоденна газета" — монархічна газета, з 1822 року офіціальний орган правої опозиції — аристократії і духівництва.

22

Зітхання потайне — завжди глибоке.

Як любо поглядом зустрітись тайкома;

Зирнеш — і враз запаленіють щоки.

Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 74.

23 Трагічна історія Габрієлі — натяк на середньовічну легенду про Габрієль де Вержі, кохану поета Рауля де Кусі, що загинув у хрестовому поході в 1122 році. Смертельно поранений, він вирвав з грудей своє серце й послав коханій. Але чоловік Габрієлі перехопив гінця, відняв у нього серце рицаря й змусив жінку з'їсти його. Взнавши, що вона з'їла серце коханого, Габрієль вмерла. Ця легенда послужила сюжетом для багатьох літературних творів.

24 Годар, Жан Батіст (1775 — 1823) — видатний французький природознавець, автор численних праць про метеликів.

25 Карл Сміливий (1433 — 1477) — герцог Бургундії, що обстоював феодальну вольницю проти централізаторської політики Людовіка XI.

26

Того ж бо й зраджує нас пристрасть, брате,

Що прагнемо її ми приховати.

Що більше хмар, то більшій буть грозі.

Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 73

27

В ній навіть холодність була приємна.

Маленька ручка з трепетом легким

Йому нараз потисла руку чемно

І вислизнула. Потиском таким,

Що натякав на почуття взаємне,

Він був збентежений. О, що ж це з ним?

Невже можливо це?

Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 71

28 Сійвс, Емманюель-Жозеф (1784 — 1836) — абат і політичний діяч, член Конвенту; пізніше грав видатну роль за Директорії й сприяв переворотові 18 Брюмера.

29 Сен-Реаль, Сезар де (1630 — 1692) — французький історик і літератор.

30 Полідорі, Луї-Есташ — лікар і вчений початку XIX ст., автор наукових праць.

31

Устами він торкнувся її уст,

З її чола волосся відгорнувши.

Байрон, "Дон-Жуан", п. I, стор. 170

32

О, як нагадує весна любові

Квітневий день мінливий! Любо сяє

Із височіні сонечко привітне,

А тут вже хмара небо закриває.

Шекспір, "Два веронці".

33

Тримай себе в руках, бо клятви всі

Згорять в крові, як на вогні солома.

Шекспір. "Буря", дія IV, ява I

34 Дивіться 130 сторінку.

35

Цьому причиною не ми, а наша слабість,

Та ми так створені, що нас вже не змінить.

Шекспір, "Дванадцята ніч", дія VI, ява II.

36 Малагріда — очевидно, Габрієль Малагріда (1689 – 1761), італійський єзуїт, автор кількох творів релігійного характеру і трьох п’єс, написаних для постановки в єзуїтських коледжах.

37 Лігуорі, Альфонс-Марі де (1696 – 1787) — італійський проповідник, єпископ, засновник католицького ордену лігуристів, автор багатьох творів релігійного змісту, що відзначаються догматизмом і нетерпимістю.

38 Байка про мессіра Жана Шуара — байка Лафонтена "Священик і мрець" про кюре Жана Шуара, який підраховує свої прибутки від похорон, але вмирає сам.

39 Гро — вчитель математики у місті Гренобль, якобінець, що мав значний вплив на свого учня, майбутнього письменника Стендаля, який не раз згадує його в своїх творах.

40 Французькою мовою "срібло" і "гроші" називаються тим самим словом "argent". (Прим. перекл.).

41 Братство св. Йосифа — єзуїтська організація при конгрегації, що мала на меті об’єднання дрібних ремісників, робітників, безробітних, щоб перешкодити проникненню вільнолюбних ідей у їх середовище.

42 За насолоду ходити весь рік з високо піднесеною головою дорого заплачено якоюсь чвертю години, що про неї краще мовчати.

Касті (італ.).

43 Касті, Джанбатіста (1724 – 1803) — італійський абат, поет, що жив з 1798 р. в Парижі й виявив себе як прихильник революції.

44 Дорогий (італ.).

45 Вірте мені (італ.).

46 Контракт співає (італ.).

47 Облога 1674 р. — Облога Безансона під час війни Людовіка XIV з "європейською коаліцією", до якої входили Австрія, Іспанія і Нідерланди.

48 Бізонтій (Bisontium) — латинська назва Безансона.

49 Тому, хто розуміє, треба небагато (лат.).

50 Боссюе, Жак-Бенінь (1627 – 1704) — єпископ і католицький письменник, проповіді якого вважаються класичним зразком французької літератури XVII ст.

51 Арно, Антуан (1612 – 1694) — богослов-янсеніст. Янсенізм — релігійне вчення, виникло у Франції в XVII ст. Янсеністи ревізували основи ортодоксального католицизму.

52 Будь здоров і не забувай мене — латинська формула закінчення листа. (Прим. перекл.).

53 Юнг, Едвард (1683 – 1765) — англійський поет, автор поем, що є зразком так званої "цвинтарної" поезії.

54 Грегуар, Анрі (1750 – 1831) — абат, член конвенту, діяч Французької революції 1789 р.