Дзвінко цокнули кості до гри об кам'яні плити. Ясноволосий вояк нахилив голову й назвав свій удар — хіос!
Два доглядачі, що ходили під мурами цирку, на хвилинку затримали були свої кроки: було цікаво подивитись на гру товаришів-греків.
Кості торохтіли знову.
— Антитевхос! — тріумфуючи сповістив про свою виграну противник.
Але голос його згубився в хуртовині реву: ув'язнені леви віваріїв тужил...