Останній листопад!
I кожен крок
В глиб осені безжалісно веде мене...
I знову серце
Рветься до зірок —
З'єднатися з далекими едемами.
Поволі йду вздовж огорожі,
I кожен прут,
I кожен пруг
Теплу моїх чутливих рук
Говорить приторком колючим і ворожим,
Що десь за тим принишклим видноколом,
В великім світі
Збратаних стихій,
...