Олива не винна, що з неї рубали хреста,
Каміння не винне, що втрапило в руки катам,
І ніжна осика, достоту, таки непідсудна,
На гіллі якої, повісився, кажуть, Іуда.
А люде? Народи? Он, твердять — вони без гріха,
Бо злочини темні – провина лише пастуха,
Вони ж усі добрі, наївні, невинні, безгрішні,
Не брали на себе ніколи неправедних рішень.
Володарі злісні вел...