LUX IN TENEBRIS[1]
Є край, де, по давньому повір'ю, в лоні скелі спить Барбаросса, весь у мідяній збруї. Глибокі століття переплили над ним як Зальца, від рути зеленіша, перепливає над камінням, що його бурі скотили колись із Альп па її дно, розмаєне казками.
Є край, де над любовним мітом народу зняла спотво— рено-величні стіни не епітафія генія долота, двигнена в якімсь Тускулюм слави, серед...