Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже:
— Спечи мені, старенька, хлібця!
А баба каже:
— Не спечу, бо нема борошна!
— Та,— каже дід,— піди в комору, повигрібай у засіках, повимітай з бодні[1], то й знайдеться трохи!
Пішла баба з віником, повигрібала, повимітала, і справді! Знайшлося трохи борошенця. Щоб розчинити хліб — мало, а спекти коржика — можна.
Взяла баба влила в те борошенце тр...