Ганна Кузьмівна в артілі
Здавна порає телят.
Погляд в неї добрий-добрий,
Вік у неї довгий-довгий,—
Щось уже за шістдесят.
Та про пенсію-спочинок
Їй, гляди, не натякай:
Розгнівиться, розкричиться,—
Хоч світ за очі тікай!
Дріботить навколо неї
У телятнику щодня
Норовлива,
Вередлива,
Метушлива малечня.
Кожне має власну вдачу:
Є...