Володимирові Вознюку
Дві афинки на сигліні… Однині
Вони вже є. Чорніють у росі
дві афинки на сигліні в долині:
в траві, в росі – з небес і голосів.
Гуде гора навпроти них – Палита.
На ній був зруб, і афини були.
Тепер смеріччям до небес пришита,
а буками прибита до скали
чорнющої, хоч там потік дзюркоче
на дні каміннім, у застиглій тьмі…
За крок до...