Вітько сопе.
Вітько стражда,
перебира ногами.
Він за столом.
Він пише твір:
"Я помагаю мамі".
Старанно, олівець гризе
та супить брови грізно,
але нічого — хоч умри!
до голови не лізе...
Та ось
тихесенько зайшла
в його кімнату мама:
— Вітюнь, будь ласки,
в магазин
сходи за сірниками.
— Ідея! —
вигукнув синок,