Вже день відійшов — і з неба
Вечірня падає мла,
Немовби пір'я, що вітер
Висмикує з крил орла.
Я бачу крізь дощ і мряку
Сільські непевні вогні,
I смуток мене обіймає,
I тисне серце мені.
I смуток, і поривання
Без присмаку гіркоти,
Що так подібні до туги,
Як тихий дощ до сльоти.
Я хочу слухати вірші —
Простенькі, щирі рядки,
Що спок...