Життєва філософія кота Мура

Сторінка 117 з 118

Ернст Теодор Амадей Гофман

Наведу вам приклад одного відомого лікаря ... — Гофман має на увазі Карла-Олександра Клуге (1782-1844), лікаря, автора праці "Спроба викладу тваринного магнетизму як лікувального засобу". Пишучи про здатність людей передчувати майбутні події, Клуге посилався на монолог Валленштейна з третьої частини драматичної трилогії Шіллера про цього полководця.

С. 423. Клод Лоррен (1600-1682) — видатний французький майстер пейзажу; Клаас Берггем (1620-1683) — голландський і Філіпп Гаккерт (1737-1807) — німецький пейзажисти.

С. 431. ...венеціанським жаргоном комедії масок Гоцці — персонажі п'єси уславленого італійського драматурга Карло Гоцці (1720-1806), що був близький до майстрів комедії дель арте (комедії масок), розмовляють на венеціанському діалекті. Гофман дуже любив Гоцці, його казкові сюжети і мудрі думки.

С. 435. Водяний орган — винахід стародавніх майстрів з Александрії. Повітря, що йде до труб органу, регулювалося гідравлічним способом.

С. 436. "Кульгавий біс" ("Diable boiteux") — роман Алена Лесажа (1668-1747). В романі чорт, замкнений у склянці, яку розбиває студенті звільняючи "в'язня", постає перед ним у своїй істинній подобі.

С. 439. Месмер Франц-Антон (1734-1815) — австрійський лікар. Його теорія тваринного магнетизму була дуже поширеною. В неї вірив американець Едгар По, послідовник Гофмана. Йшлося про вплив на людей магнітної сили планет і про те, що людина, яка опанувала цю силу, може випромінювати її на інших.

Кемпелен Вольфганг (1734-1804) — австрійський (або угорський за іншими відомостями) механік, який конструював різні [651] автомати і публічно їх демонстрував. Його сенсаційна "шахматна машина" виявилася, однак, містифікацією. Грала з охочими не вона, а схований в середині автомата досвідчений шахіст. І цю тему використав Едгар По.

С. 443. Куніспергер Йоганн (1436-1476) — або Регіомонтан (лат.) (справжнє ім'я Йоганн Мюллер) — середньовічний математик і астроном з Кенігсберга.

С. 445. І.-Ф. Мансо (1760-1826) — автор "Мистецтва кохання", повчальної поеми в трьох томах.

С. 446. "Кавалер, що блукає лабіринтами кохання" — роман німецького письменника XVIII ст. І.-Г. Шнабеля.

С. 453. ...його ясновельможного колегу з "Чарівної флейти" — в цій опері Моцарта принц Таміно закохується в дочку Цариці Ночі, побачивши її портрет і захопившись її красою.

С. 460. "Ave marts Stella" — урочистий гімн, музику до нього склав Гофман у 1808 році.

Гімн "О sanctissima" — твір Гофмана для чотирьох голосів без супроводу (1808).

С. 462. Гораціо — персонаж трагедії Шекспіра "Гамлет", друг принца. Гамлет просив його зберегти в таємниці, що він бачив зустріч принца з привидом покійного батька-короля.

С. 463. "Di tantipalpiti" — каватина з опери Россіні "Танкред". Цей ліричний твір Гофман іронічно доручає співати кішечці, чим ще раз висловлює свою зневагу до італійської опери.

С. 468. "І я бував в Аркади!" — неточна цитата першого рядка вірша Шіллера "Зречення".

"...як другий Франклін, ненастанно влаштовує бучні бенкети..." — Франклін Бенджамін (1706-1790) — уславлений американський політичний діяч і вчений-фізик. Займався проблемами електрики, винайшов спосіб відводити в землю грозові розряди.

С. 469. Квартквінтакорд — різкий дисонанс у співзвучності.

С. 475. ...славетний Горнвіла в Тіковому "Октавіані"... — селянин Горнвіла, персонаж з п'єси "Імператор Октавіан" (1804) Людвіга Тіка. Мур вважає селянина знаменитим, бо він назвав "царя звірів" лева "великою кішкою", що коту дуже лестить.

С. 497. "Нехай політики говорять" — застольна пісня Л.-Ф. Гюнтера, вперше надрукована 1783 р.

"Ессе quam bonum" — старовинна студентська пісня, на слова її приспіву: "Диви, як гарно, коли брати живуть у злагоді" Гофман написав "Пісню котів-буршів" (1818).

С. 501. Аякс — один з героїв Троянської війни (грецька міфологія), був чудовий бігун. [652]

С. 504. Респонзорій — старовинний католицький церковний спів, що складається з фраз одного соліста чи хору і відповідей другого.

С. 507. ...порівняти себе з Тартіні... — Джузеппе Тартіні — видатний італійський скрипаль і композитор XVIII ст. Таємно одружився з родичкою кардинала Корнаро і переховувався від переслідування в монастирі в Ассизі.

С. 508. Йоганн Андреас Зільберман — органний майстер XVIII ст., представник династії майстрів, які виготовляли ці інструменти.

С. 514. ...як твердить по праву Моріц, Давідзон. Нудов, Тіде-ман, Вінгольт, Райль, Шуберт, Клюге... — кіт Мур називає імена лікарів і письменників, які писали про проблеми сну і сновидінь.

С. 517. ...пародія на сім разів відхилену брехню... — у п'єсі Шекспіра "Як вам це сподобається" ремісник Оселок викладає цілу теорію, в який спосіб можна сім разів заперечити брехливе твердження.

С. 522. Палладіо Андреа — видатний італійський архітектор XVI ст., його споруди мали вплив на архітектуру класицизму в усій Європі.

С. 525. / коли надійшла черга "Agnus Dei" — зберігся "Agnus Dei" Гофмана, церковна музика з меси ре мінор, написана в дусі "Реквієму" Моцарта.

С. 530. ...як той нотаріус Пістофолус... — в опері Паїзіелло "Млинарка" закохується в титульну героїню і просить її руки.

С. 549. "Німецький батько родини" — п'єса О.-Г. Геммінгена, сучасника Гофмана.

С. 560. "Мітлою в будній день махає..." і т. д. — цитата з "Фауста" Гете.

С. 561. "...де твої веселі вистриби?..." — поховальна промова над труною кота Муція явно пародія на слова Гамлета, що тримає в руці череп блазня Йорика: "Де тепер твої жарти?" і т. д.

С. 563. ...справді щасливі дні Аранхуеца, що вже минулись..." — парафраз рядка з "Дон Карлоса" Шіллера: "Кінець чудовим дням в Аранхуеці..."

"Кажуть, він хотів померти!" — цитата із "Смерті Валленштейна" Шіллера.

С. 578. ...така музика личить суєтному світові, а не церкві... — в добу контрреформації в XVI ст. почалися гоніння на католицьку церковну музику, надто "світську" і формально ускладнену, на думку суворих верховних ієрархів церкви.

С. 582. П.-Ф. Арпе — автор книги "Про чудесні витвори природи й мистецтва, що їх називають талісманами й амулетами" (1717), була перекладена німецькою мовою. [653]

Бекер Бальтазар — богослов XVI ст. Відзначався вільнодумством, заперечував у своїй книзі "Зачарований світ" існування нечистої сили, чортів і відьом, виступав проти забобонів, за що його відлучили від церкви.