— Отже, — казала фея, — наступного разу ви берете нас із собою, і як нам трапиться будинок, у якому піч замість каміна, ми й роздамо цим дітям іграшки, навіть не залазячи у комин.
— Далебі, гарно придумано, — похвалив її Санта-Клаус. Йому й справді сподобалася пропозиція Віски. — Так тому й бути, коли я знов рушатиму в різдвяну подорож, то неодмінно візьму вас із собою.
І коли настав наступний Святвечір, Клаус прихопив із собою Віску, Петера, Кілтера й Нутера, а коли їм траплялися новозбудовані будинки, його нові помічники без особливого клопоту потрапляли всередину осель та залишали тамтешній малечі різдвяні подарунки.
Цього разу справа у Санта-Клауса просувалася значно швидше, і коли вся весела компанія на спорожнілих санях прилетіла додому, то до сходу сонця залишалася ще ціла година.
Щоправда, бешкетлива Віска увесь час поривалася прикрасити оленів довгим пір'ям, аби те розвіювалося на ходу, і Санта-Клаус усю дорогу не спускав із неї очей та навіть пару разів смикнув її за довгенькі вушка, закликаючи до порядку.
А загалом, подорож дуже навіть удалася, і четверо маленьких помічників до сьогодні супроводжують Санта-Клауса в його щорічних мандрах, роздаючи подарунки "від Санти".
Нинішні батьки були вже не такі байдужі, як колишні, і Санта-Клаус, не без здивування, бачив, що вже не тільки діти, а й дорослі з нетерпінням чекають настання Святвечора та появи його подарунків. І щоби полегшити собі роботу (якої з року в рік у нього тільки більшало), старенький Санта попросив батьків, аби вони йому допомагали перед святом.
— Ставте ялинки самі, не чекайте, поки я прийду, — просив він дорослих. — Я тоді, аби не марнувати часу, залишатиму подарунки вам, а вже ви будете розвішувати їх на різдвяних ялинках.
Іншим він казав так:
— Пильнуйте, щоби дитячі шкарпетки до мого приходу вже висіли готові. І тоді ви навіть оком зморгнути не встигнете, як у них буде повно-повнісінько подарунків для малечі.
А часом, коли батьки були тільки раді допомогти Санта-Клаусу, він просто залишав їм пакунки з різдвяними подарунками та летів собі далі. А вони вже самі давали собі раду, складаючи гостинці у шкарпетки.
— Усі батьки, які люблять своїх дітей, стануть мені за помічників! — весело вигукував старенький. — Зате у мене буде повно часу на те, щоб об'їхати ще цілу купу малечі.
Поганяючи свій прудконогий запряг, Санта-Клаус розвозив іграшки не тільки по оселях, а й по крамницях усього світу. Цілі клунки подарунків потрапляли до крамниць, і якщо батьки хотіли потішити свою дитину ще якоюсь забавкою, вони могли просто взяти та купити її. А якщо під час мандрівки Санта-Клаус ненавмисно й забував про когось із дітей, то вони могли самі піти до іграшкової крамниці та купити собі все, чого душа забажає. Найкращий друг усіх дітей вирішив для себе раз і назавжди, що поки він живе на цьому світі, будь-яка дитина, яка забажає собі іграшку, неодмінно повинна її дістати. Іграшкові крамниці були зручні й тоді, коли дитина, раптом захворівши, просила купити якусь новеньку забавку. А згодом, святкуючи дитячі дні народження, батьки взяли за звичку йти до іграшкової крамниці та купувати гарний подарунок для своєї дитини.
Світ великий і безмежний, але ж ви розумієте, що Санта-Клаус устигає обдарувати всіх дітей прекрасними подарунками. Проте побачити у наші дні цього старенького дідуся — рідкісне щастя. Та ви можете бути певні, це не від того, що він ховається від людського ока. Санта-Клаус і надалі залишається тим самим, ким він був, — найкращим другом усіх дітей, котрий колись годинамцрміг гратися з дітворою.
Санта-Клаус і тепер залюбки грався б з дітьми, але, на жаль, не має на це часу. То він цілий цілий рік заклопотано майструє для них іграшки, то він поспішає, намагаючись устигнути до всіх дітей, які чекають його подарунків. Рухи його блискавичні, і Санта-Клаус приходить і покидає нас так швидко, що помітити його просто неможливо.
І хоч дітей у світі на мільйони та мільйони більше, ніж було колись, ніхто і ніколи не чув, щоби Санта-Клаус нарікав, що їх так багато.
— Їх більше, а нам веселіше! — гукає він і радісно сміється. І немає нічого страшного у тому, що його маленьким помічникам із року в рік доводиться спритніше працювати руками, аби настачити іграшоїна всіх дітей.
— Чи може бути щось краще у світі, ніж щаслива дитина? — каже добросердий Санта-Клаус. І робить усе для того, щоб світ ставав кращим, а діти в ньому — щасливішими.