[36] — як хвилює море і хитає корабель, виношу — зношу, терплю
[37] — гарне зіллячко (моск.)
[38] — тварина, худоба
[39] — кабак — шинок, корчма
[40] — пуста жінка
[41] — нахабка (моск.)
[42] — минулого (моск.)
[43] — втрачу (моск.)
[44] — тираж — тягнення на льотерії — тут: пуританізм — вийшов із життя
[45] — шалено (моск.)
[46] — споконвічні
[47] — комашка
[48] — суне
[49] — жаль, журба
[50] — через свої слабощі
[51] — абстрактні, уявні
[52] — погану ноту (бал)-у Галичині: недостаточно, п’ять
[53] — відміну дієслова
[54] — ґардеробна
[55] — вистави
[56] — розуміється — гостинниці
[57] — для годиться (моск.), для ока
[58] — одповідальність
[59] — я плачу вечерю
[60] — кравець (моск.)
[61] — скажена
[62] — переклади
[63] — чорт, яка гарна
[64] — тут: шибеник, збитошник, пустій
[64] — викликують (моск.)
[65] — ковтнемо
[66] — робітників (моск.)
[67] — збори, каса
[68] — гроші наперед, завдаток
[69] — платня
[70] — звичайно ученикам була така знижка, що вони могли всюди сідати на непродані місця, заплативши па школярський білет
[71] — місця (моск.)
[72] — вільний білет для тих, що визичають реквізит
[73] — за наси театру на вечір.
[74] — кожного місяця правильно 20 дня
[75] — потреба (моск.)
[76] — напхай (вульґ.)
[77] — звичайно в опері грають комічні ролі
[78] — чванства, хвальківства
[79] — каву
[80] — облозі
[81] — жагучий; жага, пристрасть
[82] — час, коли читають романи Бальзака
[83] — ненажерливої людини
[84] — роскішні, пишні й виставні — як у відомого у старому Римі Люкулля (моск. приговірка)
[85] — доволі, кінець цьому
[86] — попсовану (моск.)
[87] — моральної (моск.)
[88] — скорочене: Їй-Богу
[89] — справжня, дійсна (моск.)
[90] — найнещасливіша жінка (моск.)
[91] — недворянського роду, й сам собі не придбав дворянства, підпанок
[92] — граєте (погано) комедію (моск. фраза)
[93] — беру нічну роботу
[94] — старша вимова цього грецького слова: "геврека" — я найшов!
[95] — брилик, капелюшок (моск.)
[96] — повна каса.
[97] — товариства тверезости часто владжували вистави у своїх домах (див.: "Суєта")
[98] — потім, опісля
[99] — стрелила таку дурницю (моск. фраза)
[100] — крісло (моск.), дзиґлик
[101] — Це натяк на те, як Іван Макарович у "Суєті" нанявсь у свойого брата Карпа у строкові робітники (на строк, себто, на реченець).
[102] — ґудзик
[103] — номерний — прислужник у готелі
[104] — газардова гра
[105] — газардова гра
[106] — терплю, мучусь, страждаю
[107] — шал пристрасти
[108] — буття; заставляють — кажуть, приневолюють (моск.)
[109] — просяк (моск.)
[110] — В Галичині: струсем (боягузом)
[111] — сплітки й обмови
[112] — відмовляється (моск.)
[113] — мотузку
[114] — московська фраза, значіння її таке: з ним я знайомий.
[115] — автори драматичних творів одержували свій гонорар від театрів за грані п’єси; це й — авторські (гроші)
[116] — розклейка, розноска — розклеювання, розношення афішів; наряд — поліція й розставлення поліційної сторожі
[117] — рушти
[118] — муляр (що ставить і поправляє печі)
[119] — редакційного
[121] — вода (солона) з купелевого нім міста Емс
[122] — куратор народньої творезости
[123] — мистецтву
[124] — витинач (той, що з иичих ґазет вигинає); звичайно "закройщиком" звуть кравця, що самостійно це працює, а у другого; главний — головний
[125] — наклепники, обмовники, сплітники
[126] — промову
[127] — глитай, жмикрут (моск.)
[128] — хусточкою
[129] — післанців, гінців (моск.)
[130] — у готелі кімната об кімнату
[131] — напуст (помішання)
[132] — скажено
[133] — блазень
[134] — досвідну, з досвіду
[135] — 10 копійок
[136] — падлюка
[137] — помальовані домовини (моск.)
[138] — лагідности
[139] — натяк на "робочу дисципліну" в "Суєті"
[140] — а власне: безецників — людей без сорому, без чести (поль.)
[141] — лагідно
[142] — трачу
[143] — оцет
[144] — амоняк
[145] — прислужник від капелі
[146] — відомі кавказькі мінеральні води
[147] — по-пекельному, пекельно (моск.)