Жінка без батьківщини

Сторінка 3 з 3

Джон Чівер

Волога Ізабелла Цілуватись не любила...

Не виходячи з аеропорту, Енн наступним же рейсом вилетіла назад в Орлі, таким чином знову приєднавшись до сотень і тисяч американців, які — то веселі, то сумні — бродять Європою, ніби народ, який не має батьківщини. Ось вони йдуть групою з тридцяти осіб однією з вулиць Інсбрука і зникають за рогом. Далі вони виходять на міст у Венеції, хвилина — і їх немає. Ось вони просять кетчуп у німецькому готелі-гастхаусі серед захмарених гір, а ось, одягнувши маски, глибоко пірнають у морські печери поблизу Порто Сан Стефано.

Осінь Енн провела в Парила. Потім бачили її в Кітцбюхелі. У Римі вона побувала на виставці коней, а у Сієні — на святі Паліо. Вона постійно в дорозі, і не було дня, щоб не марила бутербродом з беконом, листком салати і кружальцем помідора.