Пішли алеєю.
7
О в ч а р п'яний сам.
— Завтра чистка. Завтра мене мають чистити, себто вичистять з мене партію, чи то мене з партії. Але скажіть, гей ви, мої примари, сопутники мої! Що таке чистка? Та не хором! Стійте! По одному! Ну?.. Чистка є своєрідний медичний огляд, кажеш ти, довгоухий? Гаразд. Ну, а ти що скажеш, куций? Чистка є лікування. Ну, а ти, волохатий? Чистка—хірургічна операція. Ха-ха! Виходить, по-вашому, що партія якась химерна поліклініка, лікарня, з якої спорадично, за браком місць виганяють частину хворих? ГЬротесту-ю! А втім, геть медичні терміни! Подайте філософських... (Пішов алеєю, озираючись на свою тінь).
8
Брус і Ніна:
— Перевірку, чистку, Ніно, треба розуміти ширше й глибше. Це одна з форм невпинного у партії прагнення революційного класового добору. Чужоідейних геть усіх!
Ніна. Наприклад, Овчара куди?
Брус. Ідейно-хворих на лікування, кривоідейних на операцію. Партія не лікарня, не польовий шпиталь і на прапорі у неї не червоний хрест.
Ніна. А Радобужного?
Брус. Із закута — на світло! А далі видно буде... Ніна. Ну, а вас?
Брус. Обов'язково на перевірку! На участку боротьби за новий побут у мене справи вийшли негаразд. Проте я критичних теорійок проти чистки вигадувати не стану. Навпаки! Вважаю чистку за свій партійний іспит і за революційний перед пролетаріатом звіт.
Н і н а. Я одержала від Радобужного листа...
Брус. Ну?
Ніна. Читаю вам фрагмента. (Тихо наблизилась до ліхтаря. Прочитала). ...Інтимно й щиро пишу... Ага, ось. Можливо, що й вас привабить, як Бруса, ідея перевірки, чистки. Раджу не вірити. Перевірка, чистка, як і суд, інституція неудоско'налена. Випадковість грає першу ролю. Вирок здебільшого залежить від особистого настрою членів перевірної трійці, од їхніх шлунків, навіть од того, наприклад, як їм спалося з жінками, який настрій у жінок і яка буде погода...
Б р ус. Це коли в комісіях сидітимуть Радобужиі. Але там керують ті, у кого тонкий класовміі нюх, далекосяжне око, досвід і знання революційної педагогіки, Ніно. (Пішли).
9
Радобужний і Кухман:
— Важко, Кухмане! Не сплю! Я думав, ревнощі — це просто блохи, але це теж якісь скажені коти. Щоночі їх більшає навколо мене — ви розумієте?.. Якби ви знали!.. Я вже втретє убиваю жінку й Бруса... В уяві, звичайно. Учора, наприклад, був за городом, біля різниць. Саме тоді місяць зійшов і нестерпно блищали калюжі. І раптом мені почулося, що вони... цілуються і стогнуть... Я кинувся на їх... Га, Кухмане?
К у х м а н. Не раджу. Од безсоння ж та ревнощів є ліки — на кожну ніч свіженьку женщину, і тоді всі ваші скажені коти обернуться на мартовських. (Пішли).
10
Овчар, за ним Шайба, далі Клим і Векла. Овчар. Протесту-ю!
Шайба (до Клима). Ведіть, товаришу село, жінку, а я тим часом проведу товариша інтелігента. Бачте, блудить?.. (Догнав Овчара). Здрастуйте, товаришу... Маю щось сказати...
Клим і Векла пішли.
Овчар. Шайбо! Що таке чистка? Шайба. Ходімо, товаришу! О в ч а р. Куди?
Шайба. Отак просто по дорозі. Протокольно, маю щось сказати. (Повів було Овчара).
Овчар (став. Уперся). Шайбо! Що таке чистка?
Шайба. По-моєму, чистка — це збільшення на руках у партії трудових музолів.
О в ч а р. І зменшення мізкових?
Шайба (подумавши). По-моєму, ні! Стинають лише ті музолі, котрі на ногах у партії, бо вони болящі і заважають у поході до соціалізму, по-моєму.
О в ч а р. А зменшення мізкових?
Ш а й б а. Ну що ж! Которі хоч і головні, а заважають правильно думати, то їх треба зчистити, по-моєму.
О в ч а р. А по-моєму, чистка — це обшукування, обиск душі, після якого зостаються брудні сліди од чобіт, га?
Шайба. Трапляється й таке, коли в душі темно і бруду багато.
О в ч а р. А знаєте — це відповідь!.. (По паузі). Коли в душі темно і бруду багато, то треба чиститися. Чиститися! Гей, моя власна контрольна комісіє! Що скажеш тепер ти? Починай! Я далі сам себе дурити себто виправдовувати не можу! (Поліз по драбині на пам'ятник). Засідання власної контрольної комісії вважаю одкритим.
Шайба. Ходімо зо мною! Бо пізно ж... Дивіться, вже місяць зійшов.
О в ч а р (скинув піджака. До місяця). А, лисий! Здоров, лисий! Скоро й тебе вичистять із соняшної системи. Бо нікому ти тепер не потрібний в епоху електрики й пролетарських революцій, старий мрійнику, срібнолобий ідеалісте! Нікому! Хіба що на кладовищах та на кону для декорації...
Шайба. Упадете ж! Товаришу!
Овчар. Я вже упав! Розбився, розпився, розпався! Шайба. Побачить міліція — їй-бо, протокола напише. О в ч а р. Більше за власну контрольну комісію не напише...
Ш а й б а. Ну будьте свідомі. Подивіться на себе з об'єктивного боку.
О в ч а р. Життя наше — сплошной протокол... Слово має голова власної контрольної комісії.
Шайба. Готовий! По візника і в лікарню! (Побіг).
11
О в ч а р (сам). Слово має голова... (На другий голос). Ім'я, по батькові, прізвище? (Звичайним голосом). Овчар Трохим Іванович. (Одміняючи голоса). Рік народження? — 1896-й. Ваше соціальне походження?— Алкоголік-інтелігент. Професія, тільки без жартів? — Мрії, потім песимізм, без жартів. Додаткова? — Скульптор. Освіта?— Здається, модна — незакінчева і недостатня. Партстаж? — Роками вийшов, на зріст малий — з двадцятого. Партнавантаження?—Для партії зайва вага. Додаткові відомості? — Зневірився, розпився, од колективу одбив-ся, зайшов у закут, заснядів і розпався... Все!.. (По паузі). Товариші дерева, бульваре, місяцю! Слухайте постанову власної контрольної комісії... Слухали — схвалили... Га? Що?.. (Дослухаючись, немов до внутрішніх голосів). Стямся. Припини цю комедію... (Подумавши). Ты... Висновок трошки несподіваний, театральний. Гаразд! Відповідаю теж трошки несподіванно і театрально: коли щирість вмирає,— бере гору театральність... Хай живе! (Вийняв браунінга і вистрелив собі в скроню. Падаючи, руками заплутався в покривалі. Стяг його з пам'ятника).
Появилось Ленінове обличчя, погруддя. Очі примружені, трошки іронічні; Леиінові очі всміхалися.
12
Вернувся Шайба. Глянув — зрозумів. Подивився на одкритий пам'ятник. Розвів руками:
— Звиняй, Ільковичу... Звичайно, пролетарій такого б не вдіяв...
Другого дня комісія від КК провадила перевірку. Закінчуючи вступне слово, голова сказав: