Радобужний. Так!
Довго не наважувавсь, нарешті підвівся старий. Голосно:
— Товариші партія! У вас є програма, а у мене старий бог, та й простіть мене! (Повернувся до сина). Сину! Навіщо ти кажеш, що в злагоді жив і любив, коли ти... од неї перелазив до другої, до Тані ось... Через закон, як через тин, перелазив. Ну, перелазив, з ким не буває. Та навіщо неправду казати, коли усі тут правду кажуть! Товариш Брус он признався, про тебе так грамотно, так хороше сказав... Полагодьтесь, помиріться якось!.. А ще я хотів просити вас, товариші партія, не вилучайте Андрія за мене, за те, що, бува, не вдержусь та часом і гайну з дурного розуму до церкви... Бо, бачте, старий я. На село б мені. На селі хочу померти, а то у вас тут, либонь, і кладовища камінні.
Голова. Товаришу Радобужний. Дозвольте поки що одібрати у вас партквитка. Підкреслюю: поки що... А вам, товаришу Брусе, доведеться нам усім колективом вписати догану... А товариша Овчара, хоч і мертвий він,— дозвольте нам, товариші, викреслити з партії...
Шайба. Ось що... Подумав я оце... Запишіть там мене у кандидати до партії. Протокольно кажу.
Голова. Після перевірки — будь ласка!