Не встиг: я й вгледітись, як публіка так і лягла від реюту; потім Еііби когось засоромилась і вмент замовкла. ГляЕіув я еш сцену й застиг иа місці: Фока
стояв задом до публіки, а штани___висіли на халя
вах. Всім стало еііяково___ Ніяково стало й Фоці:
посадив у кутузку.
15 жовтня. Бідеіого Фоку відправив до повіту, в нолітбюро, а відтіль л підвал. Цілий день тільки й балачок, що за Фоку.
Наробив слави...
17 жовтня. Секретар ком'ячейки приніс до мене на квартиру анкету й говорить: — ЗаповЕїяіі!
Нічої о робити — зановЕїив.
20 жовтня. До голови "Просвіти" прибавилось ще: "Завполітосвіт ячейки КСМУ".
НО жовтня. Ех, а одежі нема... Холод кусаються, а я ходжу в драних Кнрюшчшшх черевиках та в старому кобеЕіяці. Гаразд хоч кобеняк із шаЕіькою — буде чим вуха затулити ...
6 листопада. Нарешті ремоЕїт закінчили: побілили, зробили Еіову сцену, відгородили місця для музикантів і артистів. Залю й кімнати гарЕіо прибрали, уквітчали. На стІЕіах навішали портретів : Шевченка, Франка. Богдана Хмельницького. Леніна, князя
Володимира, Троцького і т. ші. Мобілізував усі куль-турні сили для святкування завтріпшього ДЕІЯ.
7 листопади. Святкували во всю. Всі, що були в Еіас, портрети почіпляли на дрючки, забрали прапори й пішли Еіа демонстрацію. Попереду йшли музиканти, За ними просвітяЕіський та церковний хори, далі начальство й школярі. Пройшли всі вулиці й завулки, як хресним ходом. Народу зібралась сила. Почали мітингувати : годину, друїу, третю — коли дивимося: аж нікого немаь; — порозходилися.
Грали ввечері "Мартина Борулю". В програмі були ще танці, та повіт не дозволив.
10 листопада. Я знову ЕіачальЕіик: голова комісії по збору пожертов для ЧервоЕіої армії. Спорудив я велику гарбу, уквітчав її, прибив ззаду дрючка з дошкою, Еіа якій написав: "Жертвуйте Еіа Червону армію!" і послав по хуторах. На цю роботу мобілізував просвітяЕі та комсомольців. Щоб ВОЕІИ ЕІЄ перегризлися між собою, зробив для комсомольців другу гарбу.
13 листопада. Просвітяни сьогодні поверЕіулися. Всі, як свати на весіллі, перев'язаЕіі рушниками й п'яні, як дим. Привезли повну гарбу різного барахла: полоша, сорочок, рушників, підштаЕіиків; навіть дві заячі шкурки. Для чого вони їх брали ? Не ЗЕїаю...
і "і листопада. Комсомольці теж поверЕіулися. Правда, тверезі, але привезли зовсім мало.
Що за біс?
І реба розізнати, н чому справа.
17 листопада. Поїхав і сам із просвітянами. Побував і в тих хуторах, де комсомольці були. Розізнав, у чому справа: комсомольці не прохали, а просто вимагали; матюкалися в бога, коли їли, шапок ЕІС скидали й т. д. ПросвітяЕіи шіакше поводилися : прохали, коли їли в кого, то без шапок і хрестилися. Селянам це подобалося, і їм давали.
Треба буде й комсомольцям так порадити.
24 листопада. ИросвітяЕіи, опріч пожертов на армію, привезли ще й п'ятеро курей, два гусаки й півсотні яєць.
Кажуть, люди понадавали ...
З грудня. І я грішний: дістав собі на хуторах свиту й обмотки. КО6ЄЕІЯК пригодиться для морозів.
На кватирі в куркуля Глевкого. Годує ПОГЭЕЮ, бо я зараз мале Еіачальство.
5 грудня. В Тумайовім лісі об'явилася банда. Орудую нею Бандура. €; чутки, що й Петро Рябенко там. Лихого від банди поки-що не бачимо, не знаю, як далі буде.
Повітпарком озброїв усю нашу ячейку і комсомол. Мені дісталася руська ґвинтівка і бравнІЕіг.
Нехай тепер поткнеться Бандура!
10 грудня. НачальЕіиків розвелося у волості, хоч греблю гати. 7 членів волвиконкому, 7 секретарів. 5 членів правлІЕшя КНС, 7 писарчуків, 4 сторожи, 2 кур'єри, 24 комуністи, 37 комсомольців... І кожен носитьгя з папкою (архів волосного правління роз-тягли), кожен їздить по хуторах, кожному подавай підводу ... (Біда комтрудові!) І кожен обов'язково везе З хуторів сало, масло, курей, пшеницю ... Навіть дехто З просвітян їздять на хутори яєчню їсти.
1 це ще не все: ще міліції 12 чоловіка, продаген-тів 2, продінструктор, народній суддя, народній слідчий, секретар, писарчук ...
А скільки щоденно приїжджає, проїжджає, виїжджає : то міліція з города, то делегати в город, то шструктор з губерні...
Біда мужичкам!
13 груднії. їздив сьогодні в повітпартком. Підводник дорогою плакався:
— Ех, біда, Петро Васильовичу! Хліба вже немає;, викачали... Не знаю, чи хоч до весни дотяітіу — тоді на траву підемо пастися. А тут ще паЕіщиЕіа скоро замучить: то в підводи їдь, то сам іди Еіа роботу, то дітей посилай... Або оце: хіба ж для цього ми революції добивалися, щоб секретарів на вечерниці возити ?
— Як?
— Позавчора прийшов над вечір Сергій Співак; запрягай, говорить, у Ирусівку за дезертирами поїдемо. Нічого робити — поїхав. Відтіль уже як їхав, узнав, що він Еіа вечерЕшці туди їздить.
15 грудня. Волвиконком призЕїачпв МЄЕІЄ ДО продовольчої комісії працювати. Ех, трудЕіо приходиться — ЕІІЯК не везуть дядьки:
— Душі хіба візьмете! Вже й так все ви-тягли...
І& грудня. Мобілізовано всі сили для викачки розверстки, їздимо по хуторах і лазимо по коморах, горищах, копаймося в соломі, в полові — шукаймо хліба-
"Злосеіі" не вміщаються в холодній.
1921 рік
1 січня. Святкували новий рік. Нового ЕІІЧОГО не було.
5 січня. Відібрав в одпого бувшого петлюрівця черкеску для "Просвіти".
— СоромЕїо, — говорив петлюрівець, — українцеві і в украЇЕіця брати !
А "Просвіта" хіба не українці ?! Навіть багато з нриїждяшх петлюрівцями просвітян Еіазивають.
7 січня. Різдво. Зодягся по — козацькому: в черкеску, широкі ЗЄЛЄЕІІ шаровари, шапку з червоним верхом. До пояса причепив бравнінг, австрійський тесак, здоровенну люльку й ЗЄЛЄЕІО — червоний кисет. Ну, чим не козак ? Всі дівчата так і лишгуть, як мухи до мед>. (До кобеняка, не бійсь, не липли___).
На вечерниці тепер ми ЕІЄ ХОДИМО (у ЕШС самих вечерниці). Як тільки вечір — всі вже в "Просвіті". ОДИЕІ грає на ПІЯЕІІНО, другий на громофоні, третій ще Еіа чому___Весело!
Дівчата хіхікають, а хлопці їм підморгують. Танцюємо, співаємо, граємо в різні фанти, сусідки, квочки. А під півеііч розлазимося парочками по куточках : той на сцеЕіу, той у суфлерську будку, той ще куди.. ,
Верховодить } сім Кирюша.
Ха — ра — шо!
22 січня. Увечері, мов божевільний, прибіг Оргій Співак: