Вежа блазнів

Сторінка 172 з 176

Анджей Сапковський

252

Безсумнівно (лат.).

253

"Слав, Сіоне, Спасителя" (лат.), гімн.

254

Перше соборне послання св. апостола Івана, 4; 1.

255

Первинна матерія (лат.).

256

Форма тілесна (лат.).

257

[Примітка автора] Io non so ben ridir com'i' v'intrai… — Данте Аліг'єрі, "Божественна комедія", Пісня І. У перекладі це звучить так: Не знаю, як прийшов під темні віти, бо ж був я наче сонний під ту пору, коли припало путь прямий згубити.

258

Ртуть.

259

Ім'я моє, що є дивним (лат.). Книга суддів Ізраілевих, 13; 18.

260

З Хрестом і Зіркою (лат.).

261

Давня міра рідких і сипких тіл (чверть гарнця), зазвичай трохи більша за літр.

262

Білі шати католицьких священиків.

263

Священицька риза.

264

Двадцять першого липня (лат.).

265

Від апостольського престолу (лат.).

266

Спеціальний посол-інквізитор папського престолу (лат.).

267

Переживання (застар.).

268

Битва 28 вересня 1396 року між 200-тисячним турецьким військом і 60-70-тисячним військом хрестоносців на чолі з королем Сигізмундом під містом Нікополем (нині — Болгарія). Хрестоносці зазнали нищівної поразки, близько 10 тисяч полонених лицарів були вбиті турками.

269

Якщо хочеш миру, готуйся до війни (лат.).

270

Нерозумний той, хто нетерплячий (лат.).

271

Костел, при якому діє капітул.

272

Псалом 90; 5: "…Стріла, що вдень пролітає" (лат.).

273

Псалом 90; 6.

274

Найбільшою єрессю є не вірити у діяння демонів (лат.).

275

Підозру в єресі (лат.).

276

Диба (іт.).

277

Книга Повторення Закону, 28; 67.

278

Злочин, завдана шкода (лат.).

279

Насправді: Urim і Thummim, тобто "Світло і Досконалість" (євр.) — див., наприклад. Книгу Вихід, 28; 30. Два предмети (або два знаки) невідомої форми в облаченні первосвящеників (на грудях), через які давалося сокровенне знання Божої волі. Вважається, що ними здійснювалося, зокрема, ворожіння (один із них означав схвалення Бога, другий — несхвалення), вони давали силу і владу. Були втрачені під час Вавилонського полону. У магічній традиції, в окультизмі вважаються амулетами з мало вивченими, однак надзвичайно сильними властивостями.

280

Суперечність в означенні (лат.), від логічної помилки.

281

Тузи, королі, дами та валети (застар.). Піки (листки) — зелені; трефи (жолуді) — червоно-зелені.

282

Задня кімната — наприклад, остання в анфіладі кімнат; приміщення в глибині дому (з нім.).

283

Ефеби — у Стародавній Греції повнолітні юнаки, що навчалися військового мистецтва і відвідували школи риторів та філософів. Тут — юнак з гармонійно розвиненим, красивим тілом.

284

Дорожні скрині, часто — плетені з лози, переважно із кількома внутрішніми відділеннями.

285

Добре, добре, дуже добре, маестро (італ.).

286

Дивний чоловік (лат.).

287

"Благословляйте, народи, нашого Бога" (лат.). Псалом 65; 8.

288

"Уся земле, покликуйте Богові, виспівуйте честь Його йменню" (лат.), Псалом 65; 1–2.

289

Тут — Книга Святого Письма (буквально: pagina — "текст, записаний у стовпчик, сторінка книжки" (лат.)).

290

Жанр середньовічної західноєвропейської релігійно-повчальної віршованої драми (фр. miracle від лат. miraculum — диво) про чудеса із життя святих і мучеників.

291

Тут — релігійна вистава на тему мук (страстей) Христових у вигляді драматичної містерії; від лат. passio — страждання.

292

Поширені у Середньовіччі величальні пісні релігійного змісту; від лат. laudare — вихваляти, славити.

293

Фр. haqueton, пол. przeszywanica — стьобана куртка з рукавами або без, яку одягали під обладунок у XIII та XIV ст., на відміну від вапенрока, який носили на латах, і лентнера, який лицарі зазвичай носили тоді, коли не одягали обладунку.

294

у XV–XVI ст. — каптан із довгими рукавами, який можна було носити, не встромляючи рук у рукави, поверх обладунку (рукави при цьому могли підв'язуватися ззаду).

295

Та іже з ним (лат.).

296

Вічний двигун (лат.).

297

Перстень з печаткою.

298

"Настала радісна година", "Любов править всім", "Коли ми сидимо в корчмі" (лат.) — перші рядки пісень вагантів і голіардів.

299

Обкуте металевими пластинами взуття лицарів.

300

Піхотна зброя XIV–XV ст.: сулиця — короткий спис із гострим металевим наконечником, зазубреним з одного боку; глевія — різновид списа, піки, що складається із залізного вістря у формі стрілки, насадженого на довге ратище.

301

Частини обладунку.

302

Важкий і довгий меч.

303

Підборідник, який часто був з'єднаний із частиною шолома, яка закривала обличчя.

304

Залізний молот (фр.).

305

Aventail (фр.) — бармиця, кольчужна пелерина, що захищала шию і нижню частину обличчя. Зазвичай кріпилася до низу шолома, часом вдягалася як капюшон на голову під шолом.

306

Тут — військове мистецтво; exerceo (лат.) — вправлятися, розвивати.

307

Приятелі (середньов. лат., з лат. comitivus — придворний, член свити).

308

Для загального добра (лат.).

309

[Примітка автора] Pange lingua gloriosi… — євхаристичний гімн авторства Томи Аквінського, перша строфа. Нижче переклад: Слав, язику, таємницю Тіла і найдорожчої Крові, яку, як милостей криницю, пролив у час земних днів той, хто матір'ю мав Діву, Цар народів гідний шани.

310

[Примітка автора] So die bluomen üz dem grase dringent — Вальтер фон дер Фогельвайде. У перекладі:

Як коли квіти з трав виникають

Мовби сміються до сонця ясного

Раннього ранку дня майового,

Як коли пташки маленькі співають

Щоб найкрасніші, що вміють, співи

Які з цим можна розкоші зрівняти?

311

[Примітка автора] Verbum caro… — той самий гімн, що й вище. Четверта строфа. У перекладі: Тож словом втілене тіло Хліб перетворює в тіло своє, Вино є Кров'ю Ісусовою, Марно око це бачити хоче, Тільки віра, Божа мова Переконує в цьому серця.

312

[Примітка автора] Nü wol dan — знову Вальтер. Переклад

Тож дивімось, де правда стане!

Ходімо на токи, які май нам приніс,

Коли об'явився у всій силі.

На нього погляньмо і на вродливих жінок,

І котра краща з обох цих речей,

І чи не кращу частку мені даровано.

313

[Примітка автора] Rerum tanta novitas… — знову Вальтер фон дер Фогельвайде, але латиною. Переклад мій: Усі речі відроджуються У весняному святі А влада весни Наказує нам тішитися.

314

[Примітка автора] Genitori, Genitoque… — знову Тома Аквінський, той самий гімн "Pange Lingua", останні строфи якого, однак, виділяють як т. зв. "Tantum ergo". Переклад наведеного уривка: Богу-Отцю і Сину несімо шану повсякдень. Хай подає вік віку гімн тріумфу, дяки, шани.