Як повашому: "Ва" чи не "Ва"?..
Помойому, так просто "Вава"!!!
Далі ви маєте куплетистів, трансформаторів і т. ін.
Багато там у тій "ісключительной" програмі їх є…
Це до дванадцятої години уночі.
А після дванадцятої починається кабаре з каскадними, ліричними, венгерським хором, румунською оркестрою, виноМ "лучшего качества" і з "требуйте шашльїк из молодого барашка".
І все це "імені Тараса Григоровича Шевченка"…
От що!
Тарас Григорович, на жаль, умер уже! Власне, не Тарас Григорович умер, а померли його біцепси, так що він сам себе оборонити не може!
Треба комусь іншому за це взятися!
Це, звичайно, не значить, що треба взяти мітлу й захопити оту всю "ісключительную" з садка.
Мітла, навіть драна, може на що корисніше придатися… Це — раз…
А друге — є таке прислів'я: "Не займай когось, так воно тобі не робитиме чогось".
А то займи, так воно тобі замість "романсу" заверещить істерикою…
Отже, хай вони собі співають і танцюють, треба тільки ім'я Тараса Григоровича з тої "кумпанії" вилучити.
А він не образиться! Їйбо, ні!
ВСЕСОЮЗНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ВИСТАВКА
Москва, 21 VIII. 21 серпня виставку одвідало 6 тисяч групових екскурсантів, без поодиноких одвідувачів, що їх кількості точно ще не встановлено. Прибувши вчора до Москви, екскурсантиселяни з великим зацікавленням обдивились павільйони ветеринарного відділу, де вони мали нагоду одержати цінні поради про практичну боротьбу з епізоотіями.
Окрім прибувшого з Великоземельної тундри ненця Виячевського, про котрого вже повідомлялося в газетах, на виставку прибули ще два дідиненці з оленями, північними собаками і всіма хатніми причандалами. Прибувші в одному з кутків виставки збудували свої чуми, в яких~ будуть жити до закінчення виставки.
ВСЕСОЮЗНА ВИСТАВКА ОДКРИТА
Виставка!
Наймодніше, найчастіше, й найулюбленіше тепер це в Москві слово!
Ще 18го, під'їжджаючи до Москви, чуєте і у вагоні, і на станціях, і скрізь:
— А завтра виставка розпочинається! Завтра! Ех! Якби одним оком!
— Так чого ж?
— Та до Петрограда треба!..
А в Москві вже і візники, і подорожні, і просто собі цікаві:
— На виставку приїхали? Так! Завтра! Завтра розпочнеться!
19го раннім ранком вся Москва червоними крилами затріпотіла!
0 12й удень призначено відкриття!
З 10ї години біля Калузької застави море людське… Автом не продерешся.
1 пішоходами, і вулицею сунеться лава… Авто… візники… мотоцикли…
Тільки до Калузької застави. Далі авто тільки з особливого дозволу Главвисткому.
Пішки, будь ласка! Та й де таки з тим автом, коли ледве боком просунешся?!
Десять тисяч квитків видано! А заявок було на шістдесят тисяч! Куди~ж таку силу?
А йдуть… ідуть… ідуть… І з квитками, і без квитків.
Кожному цікаво.
Берег Москвиріки по той бік Нескучного захряс народом…
Делегати збираються у дворі Гірничої академії і звідти окремими групами рушають на виставку.
Гості по районах, зарані встановленим порядком, організовано, групами.
Порядок скрізь зразковий!
Все точно передбачено, зважено, вирахувано… Нігде найменшої зупинки, непорозуміння, неладу… Як годинник! І то хороший годинник!
Та невже тут шість місяців тому був "всемосковський смітник"?
Невже за шість місяців (навіть якби й не смітник тут був!) можна збудувати ціле місто?!
Та яке місто! Не звичайне, що ми звикли бачити й уявляти собі його, а дивне якесь, чудне й разом із тим прекрасне!
Місто, де поруч бурти бурятської чи ненецької ви бачите грандіозні, останньої техніки, павільйони?!
Це — казка якась!
"Казка"?! Хароша мені "казка", коли ви це на власні очі бачите! Москва каже: — Це — чудо!
Так, це справді чудо! Перше чудо чудотворця народу, трудящого народу, якому дали тільки два роки відпочити від панських гармат і кулеметів.
Два роки! А якби дванадцять років?!
Об IIі2 прибувають члени ВЦВКу, Раднаркому, ВЦРПС, дипломатичний корпус, Московська Рада й інші представники вищих радянських, партійних і професійних Організацій.
11 год. 40 хвилин — вхід на виставку закритий!
Поамериканському! Точно! Як було ухвалено, так і насправді…
Вся площа перед головним виставочним будинком — жива людська маса!..
Заводи, фабрики, Червона Армія, селяни підмосковні, представники і союзних, і автономних…
Всі… Всі… Всі…
Українці, білоруси, татари, тюрки, грузини, вірмени, лезгини, бухарці, башкири, киргизи, калмики, буряти, монголи, вотяки, остяки, чуваші, марійці, ненці, зиряни…
Кожух і халат… черкеска й свитка…
Чоловіки з косами й чоловіки голені…
Жінки в штанях… Чоловіки в "спідницях"…
Шумить, хвилюється людське море…
Рокотом тихим рокоче…
12 годин…
— Тутутутуту!!
Фанфари засурмили!.. Десь високовисоко на башті, де серп з молотом плуга перехрестили… Бах! Бабах! Бах! Сальва гарматна! Тиша…
— Оголошую всенародні збори одкритими!
Це так т. Л. Каменєв, заступник Голови Ради Народних Комісарів СРСР…
…Повстаньте, гнані і голоднії
Грізно котиться "Інтернаціонал" з десятитисячних грудей…
— Слава! Слава! Ура!
І вже над серпом і молотом, що плуг перехрестили, тріпоче червоний стяг! А на нім:
"Перша Всесоюзна СільськоГосподарська і КустарноПромислова Виставка ССРР".
Президія зборів: Каменєв, Риков, Нариманов, Свидерський, Красін, Чичерін, Догадов, Шефлер…
— Від імені Головвисткому… Ілліча… На почесного голову… Його ініціатива… Його…
— Слава! Слааава!
Ілліч! Слово тільки одно і… грім оплесків… …На почесних членів президії — Калініна, Троцького, Зінов'єва… Томського… Сталіна!..
— Урррра!
Летить в грамофонові труби:
— Слово… Рикову!.. Оплески…
— Від імені робітничоселянського уряду… вітаю… "Змичка"… Робітники… Селяни… Сільське господарство… Промисловість… Багатство країни… Вчімось…
Слово… Чичеріну…
Люблять Чичеріна… Довго з усмішкою кланявся, доки стихли…
Закордонні держави… Радянські республіки… Значення виставки… Відносини з Заходом… Переможемо…
Слово старшині дипломатичного корпусу, турецькому послові Мухтарбеєві!
…Французька промова лунає з трибуни…
— Вітаємо… Бажаємо…
— …Красіну!
— Перша думка робітничоселянської влади за селянина… Після війни, голоду… Експорт… Ми прохали допомогти… Відмовили… Ми самі зробили! Власними руками!
— Слава! Слава!
Представник трьох провінцій Китаю… Горлові, незрозумілі, різкі слова… Перекладач…