Усмішки, гуморески, фейлетони

Сторінка 41 з 43

Вишня Остап

От до чого тещі іноді доводять.

…Тещу, розуміється, треба поважати, а робити все, проте, слід так, як того вимагає Статут сільськогосподарської артілі.

НЕ В ТІМ СИЛА, ЩО КОБИЛА СИВА…

У колгоспі імені Калініна Дубнівського району Ровенської області (село Погорільці), де головує в правлінні артілі тов. Стеценко, здорово розмахнулися щодо керівництва колгоспом.

Ну, що таке один-однісінький голова в колгоспі? Скучно йому самому! Навіть у підкидного нема з ким перекинутись: не грати ж голові в підкидного з підлеглими, авторитет захитається!

Статут сільськогосподарської артілі не допускає, щоб в одній артілі було два голови правління! Навіть телята, і ті дуже рідко родяться з двома головами!

А здорово було б, якби два голови в колгоспі було! Один, приміром, до обіду, а другий після обіду! Або один у понеділок, а другий у вівторок, один у середу, а другий у четвер і т. д. — на цілий би тиждень розписали, і кожний би знав, коли він головує, а коли під грушею на рядні газетою од мух одганяється! Чудова річ — газета од мух! Шелестить — і мухи не так у носа лізуть! Не дає Статут, щоб два голови було.

В погорільському колгоспі імені Калініна все-таки придумали, щоб тов. Стеценко, голова, не сумував: йому дали аж двох заступників — одного по рільництву, а другого — по тваринництву! От уже й веселіше!

Веселіше то воно веселіше, та, проте, не зовсім! Розмахувати", так уже як слід розмахуватись.

Чому, приміром, не призначити заступника по птахівництву, по бджільництву, по рибальству, коли є ставки?

Щоб уже повний комплект заступників був!

Навіщо, кажете, заступник по птахівництву, коли є завптахівництвом?

Чи — по бджільництву, коли є пасічник?

Чи — по рибальству, коли є рибовод?

А от же ж у колгоспі імені Калініна агроном є, а проте, призначили заступника по рільництву!

І завтваринництвом є, і ветеринари, і зоотехніки є, а як же ж можна без заступника по тваринництву?

Що йому робити, тому заступникові по тваринництву?

Та хоча б волам хвости крутити — і то робота!

Закрутив хвоста — от і трудодень!

Закрутив пару хвостів — план перевиконано!

Ще, дивись, і додаткової оплати якась сотняга перепаде!

У колективі, та ще при такому керівництві,— коли керівників більше, ніж працездатних, — стукгряк — от і п'ятак!

У погорільському колгоспі звикли жити на широку ногу: при кожному заступникові їздовий, при кожному заступникові — коні!

Ми б совітували зробити так, щоб голова та його заступники їздили не кіньми, а кобилами, і щоб кожний їздовий їздив не парою кобил, а тройкою, і щоб кобили були з лошатами!

От — виїзд!

Їдуть керівники, біжать дев'ять кобил, а за ними дев'ятеро лошат!

Цілий тобі кавалерійський ескадрон!

У нашому селі (за царського ще "прижиму") колись піп наш отак їздив: три кобили, за кобилами троє лошат, за возом троє собак, а на возі піп, попадя і шестеро попенят.

— Це у вас, батюшко, аж три кобили? — питають було його.

— Та ще й попадя, — відповідає піп, ляскає батогом і котить далі…

Ну, так як же вони, погорільські господарі, хазяйнують при такому многолюдному керівництві?

А от як: фуражирам за підвезення кормів колгоспній худобі трудодні писалися не в залежності від кількості привезеного фуражу, а помісячно — 60 трудоднів.

Чи привіз, чи не привіз, і скільки привіз — нікого це не обходить, — маєш два трудодні!

Колгоспницям, що доглядали телят, писали по шість трудоднів за вивезення гною, хоч вони того гною і пальцем не ворушили.

Як ви гадаєте, чи гладка була худоба при такій годівлі і чи дуже вибрикували у калінінців телята?

Заступником голови по тваринництву працював (а може, й досі ще працює?) товариш Горбачук Каленкк… 1955 року він так хазяйнував, що телята довелося з випасу восени на хурах додому привозити…

Кури в нього знесли аж по 20 яєць на рік! У путнього хазяїна півень більше яєць несе.

"Мудрував" Горбачук і з купівлею корів — для колгоспу купував їх по 3–4 тисячі карбованців, а продавав на базарі по 700–800. З "баришем"!

З рільництвом теж хазяйнували "як бог приказав": зпід комбайна зерно приймали без ваги і т. д., і т. д.

От і вийшло, що в сусідніх колгоспах видали на трудодень по 2–3 кілограми зерна та по 4–5 карбованців грішми, а в колгоспі імені Калініна на трудодень припало по 1,2 кілограма зерна і по 1,6 карбованця.

Сказано воно вже давно: "Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не біжить!"

Не в тому справа, що багато керівників, а в тім справа, що до хазяйства, та ще колгоспного, треба хазяїна дбайливого, розсудливого, який би керував, спираючись на допомогу колективного досвіду й розуму колгоспниківтрударів…

Тоді й телята вибрикуватимуть, і кури нестимуться, і веселих пісень дівчата в колгоспі співатимуть…

Багато заступників — це не порятунок для колгоспу, а зовсім навпаки, бо коли в дитини сім няньок, дитина може бути й з очима, та дуже вже вона буде закаляна. Факт!

ТИ ДОБИЧ ДАЙ!

1

На Донбасі говорять не "видобуток" вугілля, не "добича", а кажуть "добич", наголос на "о".

— Теревені правити кожне може! Ні, ти добич дай! Отоді ти шахтар!

І кажуть у Донбасі також, що видавати вугілля із шахти слід не на гору, а нагора, наголос на "а".

Це, так би мовити, преамбула. А далі вже буде "амбула"!

Остаточна задача кожного шахтаря, кожного робітника, техніка, інженера і службовця у Донбасі полягає в тому, щоб ота сама "добич" ішла "нагора" і щоб отої самої "добичі" було щонайбільше.

Для цього й трудяться в Донбасі робіт никивугільники: вибійники, кріпильники, машиністи, механіки, комбайнери, електрики, техніки, інженери, начальники шахт, керівники трестів та главків і навіть міністри.

Кожний робить своє діло для того, щоб було "нагора" більше "добичі".

Навіть письменники і поети — і вони трудяться в Донбасі того, щоб була "добич".

І коли, приміром, вибійники працюють відбійним молотком, поети допомагають їм пером.

Вибійник рубає вугілля, а поет — пісню.

У вибійника — тонни, а в поета — строфи.

Про Донбас я знаю з дитячих років.

Ще за мого дитинства мій дядько, материн брат, пішов із села на заробітки у Донбас.

Мати моя казали було:

— О, Йван тепер заробляє гроші! Карбованців, мабуть, із двадцять на місяць гребе!