50 О першій годині ночі японський міноносець підібрав у морі голого чоловіка. Це був марсовий Семен Ющин. Згодом з'ясувалося, що з дев'ятисот чоловік екіпажу броненосця' "Бородино" врятувався тільки він один.
51 Понад півроку після бою цю дику думку Рожественський не посоромився висловити навіть у пресі, заперечуючи статтям Кладо: "...адмірал союзного японцям англійського флоту, який зосередив свої сили біля Вейхайвея, чекав наказу знищити російський флот, коли б ця кінцева мета виявилась японцям не під силу. ("З листа до редакції", газета "Новое время" від 21 грудня 1905 р. № 10693).
62 Чому наші снаряди не розривались? Після Цусімського бою це питання багатьох цікавило, і всі були переконані, що головне лихо було в снарядних
трубках. Цю версію посилено провадило морське міністерство. Насправді ж причина була інша. От яке пояснення дав з цього приводу знавець військово-морської справи.наш славнозвісний академік О. М. Крилов:
"Комусь з артилерійського начальства спало на думку, що для снарядів 2-ї ескадри треба підвищити процент вогкості піроксиліну. Цей ініціатор виходив із тих міркувань, що ескадра багато часу проведе в тропіках, перевіряти снаряди не буде часу, і на кораблях може статися самозапалювання піроксиліну. Нормальна вогкість піроксиліну в снарядах вважалася десять-дванадцять процентів. Для снарядів же 2-ї ескадри встановили тридцять процентів. Установили і забезпечили такими снарядами ескадру. Що ж вийшло? Коли якийсь із них зрідка влучав у ціль, то при ударі вибухали піроксилінові шашки запального стакана снарядної трубки, але піроксилін, що був у самому снаряді, не вибухав через свою тридцятипроцентну вогкість. Все це з'ясувалося в 1906 році при обстрілі з ескадреного броненосця "Слава" повсталої фортеці Свеаборг. Броненосець "Слава" недобудований, не встиг увійти до складу 2-ї" ескадри, але був забезпечений снарядами, виготовленими для цієї ескадри. При обстрілі з "Славы" фортеці на броненосці не бачили вибухів своїх снарядів. Коли фортеця все ж таки була взята і артилеристи з'їхали на берег, то вони знайшли свої снаряди в фортеці майже зовсім цілими. Тільки деякі з них були без дна, а інші злегка розворочені. Про це тоді було наказано мовчати".
63 В слідчій комісії контр-адмірал Небогатов показав: "Ніякого плану бою або вказівок щодо провадження його не було, взагалі, які були наміри Рожественського — це було для мене невідомо". ("Действия флота". Документи. Книга 3-я, випуск IV, с. 50).
Із свідчень контр-адмірала Енквіста: "Про наступні воєнні операції під час нашого переходу питання не стояло: як я, так і мої командири не були поінформовані про плани командуючого. Думки нашої також не питали... Я зовсім не знав, куди ми йдемо і з яким розрахунком". (Там же, с. 62).
Із свідчень флаг-капітана штабу командуючого ескадрою, капітана 1-го рангу Клап'е де Колонга: "Я був зайнятий механічною роботою здійснювати всі накази й розпорядження адмірала, а їх було так багато, що я не мав змоги задумуватися над планами, якби вони й були". (Там же, с. 79).
А от що сам Рожественський показав: "Зібрання ж флагманів для обговорення детально розробленого плану бою не було, бо не було й самої розробки". (Там же, с. 16).
54 Капітан 2-го рангу Семенов у своїй книзі "Цена крови" на сторінці 136 весь цей інцидент намагається подати в іншому вигляді, як вихватку п'яного солдата. Це викривлення істини мало на меті опорочити революційні настрої солдатів і матросів.
СЛОВНИК ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ
Абордаж — зчеплення двох суден борт до борта для рукопашного бою. Тактичний прийом часів парусного флоту.
Авангард — кораблі, що відірвалися від головних сил наперед, в бік противника.
Аванпорт — зовнішня частина порту, захищена від хвиль і пристосована для вантаження суден. При великому скупченні суден у порту вантаження і розвантаження їх провадиться і в аванпорту з допомогою ліхтерів, шаланд та інших плавучих засобів.
Авізо — судно при ескадрі, призначене для розсильної і розвідувальної служби.
Л врал —робота на кораблі, в якій бере участь одночасно весь особовий склад або значна його частина.
Адміральський прапор — прапор, що підіймається на мачті корабля, на якому перебуває адмірал.
Амбразура — отвір в башті або в гарматному щиті для. виходу дульної частини гармати назовні.
Анкерок — бочонок на одне, два, три відра і більше; вживається для вина, оцту тощо, а також для водяного баласту на шлюпках.
Ар'єргард — кораблі, що прикривають флот або ескадру ззаду під час похідного руху.
Армада — в перекладі з іспанського: флоти, ескадри. Слово це стало відомим з часів експедиції короля Філіппа II в Англію в 1588 р., названої ним "Непереможною армадою". Експедиція, як відомо, закінчилася цілковитим розгромом іспанців. Тепер словом армада називають всяку погано організовану і слабо навчену ескадру (з'єднання, флот).
Архіпелаг — район моря, де є багато островів.
Ахтерлюк—погріб на судні для переховування мокрої провізії, а також вина і оцту.
Ахтерштевень — конструктивне оформлення крайньої кормової частини судна у вигляді продовження кіля. До ахтерштевня прикріплюється руль.
Бак — передня частина палуби, від форштевня до фок-щогли.
Бал — число, що означає силу вітру або хвилі за якою-пебудь шкалою. За прийнятою у нас шкалою Бофорта сила вітру позначається від 0 (повний штиль) до 12 (ураганний вітер) балів, а хвилі — від 0 до 9 балів.
Банка— 1) мілина в морі серед глибокого місця; 2) поперечна дошка и шлюпці, призначена для сидіння гребців.
Баркас — найбільше гребне судно для перевозки людей і вантажів.
Баталер — в старому флоті кондуктор або унтер-офіцер господарчої спеціальності, завідуючий грошовим, харчовим і речовим постачанням.
Батарейна палуба — палуба, що міститься нижче верхньої; на ній установлюється середня артилерія.
Бесідка для патронів — служить для подавання патронів із патронних погребів до гармат. В патронних погребах снаряди і патрони, що зберігаються підвішеними на рейках в особливих металевих бесідках, підкочуються до
ІІІДОІШЬПЛМЛ па р^ппал о иъиинполл тсіа^опл иссідлал, ііідпиі умі ок,п ди