Барі Едуард Якович (1826 — 1893) — доктор медицини, лікував поета, підписав свідоцтво про його смерть. — 580, 589, 590.
Бартенєв Петро Іванович (1829 — 1912) — російський історик, засновник журналу "Русский архив". — 345, 518.
Бархвіц Станіслав Августович (рр. н. і см. невід.) — підпоручик 5-го Оренбурзького лінійного батальйону (Орська фортеця). — 104, 139, 263.
Басин Петро Васильович (1793 — 1877) — російський художник, професор Академії мистецтв. — 89.
Башилов Михайло Сергійович (1821 — 1870) — художник, ілюстратор рукописного "Кобзаря" Шевченка (1844), родич де Бальменів та Т. Г. Волховської. — 238.
Безлюдний Андрій Семенович (р. нар. невід. — 1835) — учень Академії мистецтв, товариш І. М. Сошенка. — 90.
Безпомикін — цензор Московського цензурного комітету. — 474.
Бекетов Володимир Миколайович (1809 — 1883) — цензор Петербурзького цензурного комітету, цензурував "Кобзар" 1860 р. — 547.
Бенедиктов Володимир Григорович (1807 — 1873) — російський поетромантик, перекладач П.-Ж. Беранже. — 402, 454.
Бер Карл Максимович (1792 — 1876) — російський вчений-природознавець; у 1853 — 1856 рр. очолював експедицію для дослідження Каспійського моря; був у Новопетровському укріпленні у 1853, 1854 та 1856 рр. — 19, 352, 372, 377, 378.
Березницький Іван (рр. н. і см. невід.) — священик в с. Моринці.
Бернс Роберт (1759 — 1796) — шотландський поет і збирач фольклору. — 440. /649/
Бецький Іван Єгорович (1818 — 1890) — український та російський видавець, перекладач, публіцист. Перебуваючи в Харкові (1842 — 1845), зблизився з літературною громадськістю університету і за її участю видав чотири книги альманаху "Молодик" (1843 — 1844), де друкувався й Шевченко. — 198.
Бєлінський Віссаріон Григорович (1811 — 1848) — російський літературний критик, філософ, публіцист. — 114, 120 — 122, 124, 125, 197, 202.
Бібіков Дмитро Гаврилович (1792 — 1870) — Київський військовий губернатор, київський, волинський і подільський генерал-губернатор (1837 — 1852). Брав участь у переслідуванні учасників Кирило-Мефодіївського братства. Його сатиричний портрет Шевченко дав у щоденнику та поемі "Юродивий". — 170, 206, 208, 209, 228, 229, 233, 235, 238, 246, 287, 515.
Білевич Михайло Васильович (1779 — ?) — педагог, професор Ліцею князя Безбородька (1821 — 1833), публіцист (псевдонім — "Русин з Бистриці"); викладач Петербурзького училища дітей придворних служителів. — 137.
Білозерська Надія Олександрівна (дівоче прізвище Ген) (1838 — 1912) — письменниця й мемуаристка, дружина В. М. Білозерського, секретар М. І. Костомарова. — 197, 233, 235, 545, 555, 580.
Білозерська Олександра Михайлівна — див. Барвінок Ганна.
Білозерський Василь Михайлович (1825 — 1899) — український громадський діяч і педагог, кириломефодіївець, редактор ж. "Основа"; брат Н. М. Білозерської-Куліш (Ганни Барвінок). Скінчив Київський університет (1841 — 1845), викладав у Полтавському кадетському корпусі (1846). Після слідства у справі Кирило-Мефодіївського братства висланий в Петрозаводськ. З 1856 р. переїхав до Петербурга, служив експедитором державної канцелярії; редагував ж. "Основа" (1861 — 1862); служив у Варшаві. — 3, 161, 194, 196, 198 , 199, 213, 214, 216, 220, 229, 234, 237 — 239, 242, 243, 386, 414, 448, 453, 457, 471, 543, 545, 555, 567, 580, 585, 594.
Білозерський Микола Данилович (1800 — 1879) — поміщик з Чернігівщини, суддя Борзенського повіту, дядько В. М. Білозерського й Ганни Барвінок. За жорстокий визиск кріпаки склали про нього пісню (див. запис в щоденнику Шевченка від 22 січ. 1858 р.). — 3, 18, 70, 213, 219, 221, 222.
Бєлоусов (рр. нар. і см. невід.) — полковник жандармів. — 229.
Бобржинський — див. Бобржицький.
Бобржицький (Бобржецький) Олексій Олександрович — учитель латинської мови в Нижегородській гімназії; випускник Київського університету (закінчив 1848 р.). Познайомився з Шевченком 20 вересня 1857 р.; приязні земляцькі взаємини тривали протягом перебування поета в Нижньому Новгороді. — 406, 407.
Богорський Петро Федорович (1803 — р. см. невід.) — дяк с. Кирилівки (1824 — 1836). — 38, 44 — 49.
Бодянський Осип Максимович (1808 — 1877) — вітчизняний літературознавець-славіст, історик, письменник (автор "Наських українських казок запорожця Іська Материнки", 1835, популяризатор творчості поета серед слов’янства. — 109, 126, 127, 141, 145 — 147, 157, 201, 265, 267, 280, 285, 288, 301, 302, 335, 338 — 340, 353, 356, 415, 443, 494. /650/
Бойко Яким Іванович (рр. н. і см. невід.) — дід поета по матері, селянин з Моринців. — 30 .
Бойко Я. Г. — див. Шевченко-Грушівська Ярина Григорівна.
Болсуновський К. Д. — польський кореспондент О. Я. Кониського (див.. ІЛ. — Ф. 77. — № 127. — Арк. 145 — 146); у 1858 — 1861 рр. — студент Київського університету. — 10, 71.
Богорський Петро Федорович (1803 — р. см. невід.) — дяк с. Кирилівки у 1824 — 1836 рр., вчитель і господар школяра-"попихача" Тараса Шевченка. — 38, 39, 44 — 50, 67.
Бондаренко Гнат Васильович (рр. н. і см. невід.) — церковний титар с. Кирилівки, шкільний товариш поета. — 51, 57, 167, 499.
Борковський — див. Дунін-Борковський П. Д.
Боровиковський Левко Іванович (1806 — 1889) — український поетромантик, фольклорист. — 115.
Боссин — див. Басін П. В.
Ботвиновський Юхим (Єфим) Георгійович (1824 — р. см. невід.) — священик київської Святотроїцької церкви, приятель І. В. Гудовського. — 514, 515.
Бразоль Софія Дмитрівна (бл. 1825 — 1909) — дружина полтавського губернського маршалка, поміщиця, власниця малюнків Шевченка. — 599.
Браніцька Єлизавета Ксаверіївна (1782 — 1880) — дочка К. П. Браніцького, дружина М. С. Воронцова; мати Є. К. Браніцької Олександра Василівна (1754 — 1838) — з роду Енгельгардтів. — 29.
Брилкін Микола Олександрович (рр. н. і см. невід.) — головний управитель нижегородської контори пароплавної компанії "Меркурій", приятель поета від дня приїзду його до Нижнього Новгорода. — 406, 407, 411, 417, 424,425, 454.
Брюллов Карл Павлович (1799 — 1852) — російський художник, професор Петербурзької Академії мистецтв, учитель Т. Шевченка. — 63, 78, 79, 80, 82, 83 — 85, 87 — 92, 94 — 98, 100 — 103, 106, 119, 129, 241, 295, 372, 428, 465, 553.