страшно бо страшно бо страшно бо страшно
або
майже як вдома, де бачиш очима ночами
щось у повітрі густе і солодке, а Бог
сипле зерно в голосами наповнені ями,
майже сухе, майже чисте, як пан чи пропав,
бачиш не бачиш в повітрі, боїшся за риму,
бо не з муки, бо не з муки ті vota отав,
прах не пісок золотий, золотавий від диму...
Страшно бо страшно бо страшно бо страшно
Кіяновська Маріанна
Інші твори Маріанни Кіяновської
- Адаме ти що вкусив від істини...
- В борделях снiв обвуглена iнфанта...
- Ріка, до якої говорить мудрець, засинає...
- Розкішного меду з пахучих...
- Смерть, з якої почнуся, в яку упаду...
- Соломонові ночі. Апокрифи
- Спокій світу наприкінці...
- Ця спека — лабіринт, в якому легко...
- Час, якщо він є, якщо існує...
- Я жінка твоя...
- Всі твори Маріанни Кіяновської (19)