Собор Паризької Богоматері

Сторінка 151 з 153

Віктор Гюго

161

Махабхарата — визначна пам'ятка давньо-індійського героїчного епосу, що описує війни моравів та пандавів, нащадків царів "Місячної династії". Нібелунги (точніше "Пісня про Нібелунгів") — германський середньовічний народний епос.

162

Віаза — індуський самітник, за переказами складач Вед — священної книги брамінів, найстародавнішої пам'ятки індуської літератури.

163

Ретіф де ла Бретон (1734–1806) — французький письменник фривольного жанру.

164

"Енциклопедія" — грандіозне видання, розпочате у XVIII ст. французьким філосо-фом-матеріалістом і письменником Дені Дідро у співробітництві з математиком Делам-бером, що зібрало навколо себе найкрупніших прогресивних учених, стало центром французького Просвітництва і могутньою зброєю боротьби проти феодалізму.

165

"Монітер" — газета, створена на початку революції, у 1789 р., давала звіт про політичні події. Спрямування "Монітера" багато разів змінювалось; у період Реставрації він став офіційною газетою реакційного уряду Бурбонів.

166

Це та комета, при появі якої папа Каліст, дядько папи Борджіа, наказав правити молебні і яка з'явилася знову 1835 року. (Прим. авт.)

167

Посада, що поєднана не тільки з державною владою, але й з багатьма привілеями та правами (лат.)

168

Аудитор (лат.) — "той, хто слухає", службова особа в суді, що виконує обов'язки судді

169

Звіти по управлінню державним майном, 1383 р. (Прим. авт.)

170

Закон суворого змісту (лат.).

171

По-перше (лат.).

172

По-друге (лат.).

173

Імовірно, повії (лат.).

174

По-третє (лат.).

175

Голосно в пітьмі (лат.)

176

"Мовчи і сподівайся" (лат.)

177

"Міцний щит — порятунок вождів" (лат.)

178

"Це твоє" (лат.)

179

"Ти, молись!" (Лат.)

180

Людовіку Великому (лат.) — напис на Тріумфальній арці, спорудженій у Парижі на бульварі Сен-Дені на честь перемоги Людовіка XIV над Фландрією та Франш-Конте.

181

Французьке "Trou aux Rats" майже співзвучне з латинським "Tu, ora"

182

Нерівними кроками (лат.).

183

…під час коронації в Реймсі… — До Першої французької буржуазної резолюції французькі королі коронувалися в Реймському соборі.

184

Отець Жеан — легендарний первосвященик і цар фантастичної християнської держави XII ст., начебто розташованої десь на Сході.

185

Менестрель — мандрівний середньовічний музикант, який сам складав пісні і співав їх, акомпануючи собі на в'єлі, середньовічному музичному струнно-клавішному інструменті.

186

Безумна скорбота (франц.).

187

Співоцвіт (франц.).

188

Господи (лат). — початок молитви.

189

Глухий — дурний (лат.).

190

Тобто, судді, які носили квадратної форми головний убір.

191

Бандеріла — коротка, прикрашена строкатими стрічками пікоподібна зброя, уколами якої дратують биків під час бою.

192

…Дюбарта, цей класичний прабатько перифрази… — Дюбарта Гійом — французький поет (XVI ст.), який писав пишномовним складом. Перифраза — заміна прямого найменування предмета описовим виразом; письменники класицизму користувалися перифразами з метою уникнути вживання "низьких" слів.

193

Прізвище Гонделор'є складається із слів "gonde" — гак та "laurier" — лаврове дерево, що й зображалося на їхньому родовому гербі.

194

Мужчина з жінкою на самоті не здумають читати "Отче наш" (лат.).

195

"Отче наш", "Богородиця", "Вірую" (лат.) — початкові слова молитов.

196

"Яким чином" і "проте, однак" (лат.).

197

"Воістину ці харчевні — щось надзвичайне!" (італ.)

198

…жалюгідну статую Періне Леклерка. — Під час феодальної міжусобиці у Франції, за короля Карла VI, у 1418 р., городянин Періне Леклерк відчинив браму Парижа військам "арманьяків" (партії бургундських феодалів, зв'язаних з англійцями), які захопили місто й полонили короля.

199

Дихай, сподівайся (лат.).

200

Звідки? Звідти? (Лат.) — Людина людині звір (лат.). — Зірка, табір, ім'я, божество (лат.). — Велика книга, велике зло (грец.). — Дерзай знати (лат.). — Віє, де хоче (лат.).

201

Піст (грец.).

202

Небесне називай божим, земне — загибеллю (лат.).

203

Ману — священна книга індусів.

204

Полум'я (лат.).

205

Фатум, доля (лат.).

206

"Розірвали одяг" (середньовічна латинь).

207

Сорочку, а не плащ (лат.).

208

Це по-грецьки, отже, не до прочитання (лат.).

209

3 моїм лакеєм (середньовічна латинь).

210

"Хто не працює, хай не їсть" (лат.).

211

Діоген і знайшов би людину… — Діоген з Сінопа (414–323 до н. е.) — грецький філософ школи кініків; за переказом, блукав по світу із засвіченим ліхтарем, шукаючи справжню людину.

212

Проти (нього): гаки, розпечене залізо, диба, кайдани, нагаї, ланцюги, в'язниця, ножні колодки та рабський ошийник (лат.).

213

Через себе, і з собою, і в собі (лат.).

214

Безглуздий набір слів.

215

"Голий, зв'язаний, ти важиш сто фунтів, коли тебе повішено за ноги" (лат.).

216

…мук Мюммоля. — Мюммоль Енніус — бургундський воєначальник VI ст., організатор міжусобиць серед крупних феодалів; інтригував проти бургундського короля Гонтрана, згодом перейшов на його бік. Король обіцяв Мюммолю зберегти життя, але скарав на смерть.

217

"Відьма або перевертень" (середньовічна латинь).

218

"Діалог про енергію та діяльність демонів" (лат.).

219

Сервіус — римський учений-граматик IV століття.

220

"Кожне місце має свого духа" (лат.)

221

Тебе, бога, хвалимо! (Лат.)

222

"При збереженні своєї форми душа залишається непошкодженою" (лат.)

223

Гра слів, побудована на тому, що "стара наука" (vieille science) фонетично тотожна "стара розпилює дужку" (vieille scie anee) (франц.)

224

Негідник, хто живе серед лихослів'я (лат.)

225

"Колись я був стовбуром фігового дерева" (лат.).

226

"Єпископ Адуенський", тобто Отенський (лат.).

227

Зізнаюсь (лат.).

228

Готон — зменшене ім'я від Маргарити (Маргерітон — Марготон — Готон) — одне з поширених імен серед простолюду Франції

229

"Про фігури правильні й неправильні" (лат.)

230

"Учення" (грец.)

231

Спис з широким лезом, що нагадує бердиш.

232

…мерзенним ідолам храмовників — Храмовники (або тамплієри) — духовно-рицарський Орден XII ст., створений для воєнного захисту земель на Сході, захоплених європейськими феодалами під час хрестових походів. З утратою цих земель Орден занепав, і в 1312 р. папа Клімент V оголосив храмовників єретиками. На початку XIV ст. французький король Філіпп Красивий, бажаючи привласнити величезні багатства Ордена, організував інквізиційний процес проти нього, внаслідок чого велику групу рицарів було спалено на вогнищі як ідолопоклонників.