Правитель пообіцяв.
— Одна з них має сина, а друга — доньку. От вони й домовляються про їхні заручини. Та, в якої донька, просить за неї сто вимерлих сіл, а та, в якої син, ще стільки їх не має, але запевняє, що як ти правитимеш іще рік, то вже матиме й стільки.
Цар зрозумів натяк і вже правив так, щоб народ його більше не мер з голоду.
152. Чому коза прудкіша
Собака наздоганяв дику козу. Та обернулася і крикнула собаці:
— Ти ніколи мене не доженеш.
— Чому? — запитав гончак.
— Бо я тікаю від смерті, а ти біжиш, аби догодити мисливцям.
153. Собака і лисиця
Собака наздогнав лисицю і хотів її роздерти, але та промовила:
— Ти мене наздогнав не тому, що сильний, а тому, що я заслаба. Спробуй позмагатися з вовком.
154. Радіти дарма
Один чоловік спіймав чижа і хотів його зарізати. Але чиж став проситися:
— Я малий, і поживи тобі з мене не буде. Краще відпусти мене, а я тобі дам три поради.
Чоловік подумав і вирішив відпустити чижа, бо ж при його бідності поради могли б пригодитися.
— Ось моя перша порада,— сказав чиж,— ніколи не шкодуй про втрачене.
Чоловікові сподобалася перша порада, і він став чекати на другу.
— Ніколи не вір у те, чого не може бути насправді,— знову сказав чиж.
Потім відлетів далі і озвався до чоловіка:
— Ну який же ти дурень: якби ти мене був зарізав, то в череві знайшов би діамант.
Чоловік страшенно розхвилювався і, заломивши руки, став лаяти себе за нерозважність. Та чиж додав.
— Хіба можу я давати тобі третю пораду, коли ти вже забув першу? Звідки ж у мене міг би взятися діамант?
155. Сокіл і півень
Сокіл зустрів півня і почув, як той лає людей.
— Який ти невдячний, — сказав він обурено півневі,— люди тобі дають житло, годують, доглядають, а ти лаєш їх. Побув би ти на моєму місці, спробував би сам знайти їжу, збудувати житло.
Півень відповів:
— Якби ти побачив хоч одного сокола у бульйоні, то заговорив би інакше.
156. Час обідати
Лисиця навчала дітей:
— Коли ви побачите курник, а вгорі світитиме місяць, і господар саме спатиме, знайте: настав час обідати.
157. Виноград без сторожі
Лисиця покуштувала дикий виноград і сказала:
— Тим-то його люди й не стережуть, що він такий кислий.
Розділ 6. Оповідки про тлумачів снів і провидців
158. Правителів сон
Одному правителю наснився сон, ніби ворог підняв його і кинув на землю.
Скликав він наймудріших провидців і звелів відгадати сон. Один, найстаріший із них, сказав:
— Мій повелителю, це чудовий сон. Те, що твій ворог кинув тебе на землю, означає, що ти його переможеш, бо сама земля підтримує тебе.
Через якийсь час правитель розпочав війну і справді переміг.
159. Фатальні прикмети
Якось цар послав свого посла до іншого правителя. Коли посол повернувся, то цар запитав:
— В якій позі ти застав його?
Посол відповів:
— Він сидів на сходах, а ноги опустив у воду.
Цар дуже засумував, бо знав, що сходи — символ влади, а ноги, опущені в воду, означають, що їхній господар житиме з чужими жінками.
Цар так засумував, що вже не міг доконувати державні справи. I той сусідній правитель невдовзі його звоював.
160. Барани-провісники
Один цар ішов на іншого війною. Дорогою він побачив, як двоє баранів билися між собою.
Бійка була дуже цікава, і він спинився, та скоро прибігли господарі й розняли баранів.
Провидець, що супроводив царя, сказав:
— Це означає, що ти не переможеш, але й переможений не будеш.
За кілька днів військо наздогнав посланець і повідав цареві щось настільки важливе, що той змушений був повернути додому.
161. Перевершили вчителя
До провидця звернувся один чоловік:
— Вже майже рік, як пішов мій брат з дому. Чи не можеш ти сказати, що з ним сталося?
В цей час поблизу проходила поховальна процесія, і провидець, глянувши на покійника, сказав:
— Той, кого ти шукаєш, помер.
Учні, що були поруч нього, заперечили:
— Адже в покійника руки складені на грудях, і той, про кого питають, повинен бути живий.
Через якийсь час брат справді повернувся додому.
162. Розвіяв сумніви
Правитель не дуже довіряв своєму провидцеві. Йому хотілося хоч би раз спіймати його на брехні, але нічого не виходило.
Сталося так, що отара цього правителя не повернулася додому. Тоді він звелів провидцеві передбачити її долю, а перед тим послав слугу на дах, щоб той, коли почне говорити провидець, закрякав би по-воронячому.
Провидець почув вороняче крякання і сказав:
— Твоя отара більше тобі не належить. Злодії вивели її в свої поля.
Цар розсміявся і сказав, що він помиляється, бо то не ворон крякав, а слуга, з яким він заздалегідь домовився.
Тоді провидець відповів цареві:
— Якщо то був слуга, це значить, що твоє стадо розбіглося степом, а чабанів повбивали розбійники.
Коли цар поїхав туди, то побачив, що саме так і сталося.
163. Про що свідчить потиск руки
Суботнього дня правитель запитав провидця, стиснувши його руку своєю:
— Чи довго правитиме мій син після мене?
Провидець відповів:
— Ти сильно стиснув мені руку. Це свідчить, що твій син буде жорстокий цар. А запитуєш ти в суботу, коли за старим завітом заборонено всяку працю. Це свідчить, що твій син рано загине.
Так і сталося.
164. Ворона вщасливила
Якось ворона врятувала одному перехожому життя, а потім ще й зробила його багатим.
Ішов цей чоловік гарячого літнього дня. Захотілося йому води. Він вийняв із шкіряного міхура чопка і хотів напитися, як раптом прямо перед обличчям йому закрякала ворона. Міхур упав зляканому чоловікові з рук, а звідти виповзла гадюка.
Коли той чоловік пішов далі, то знову побачив ворону. Коли ж наблизився до неї, вона злетіла, а на тому місці лежав гаманець із золотими монетами.
165. Передбачений сон
Одного ранку тлумач снів з'явився до правителя і мовив:
— Мені наснилася людина, яка сказала: "Іди і повідай своєму правителеві, що він житиме ще вісімдесят років. Доказом буде те, що йому цієї ночі присниться дванадцять золотих перснів".
Цар був дуже здивований, бо йому справді привиділося дванадцять золотих перснів.
За добру звістку він щедро винагородив тлумача снів.
166. Зради не приховати
Один купець вирушив у далеку дорогу. Дома в нього залишилася молода вродлива дружина. Довго думав він про те, чи зраджує вона його, чи ні. I ось, коли ця думка надто настирливо гризла його, йому почулося, що якийсь невідомий голос прорік: "Так, із нею кохається Натре".