Скляний слимак

Сторінка 2 з 7

Милорад Павич

Насипала сріблястий вибуховий порошок із пляшечки до слимака й обережно повернула воскову заглушку з ґнотиком на місце та спакувала слимака знову в червону коробочку.

Жінка. Так, тепер це бомба, а не свічка.

Тут треба додати до слимака моторошну музичну тему, яка відтепер супроводжуватиме скляного слимака, коли б він не з'явився. Жінка ставить слимака на стіл, типовий для архітекторів: на столі та скрізь по стінах — плани єгипетських пірамід і храмів, бібліотека повна книжок про Єгипет. Це робочий простір її колишнього чоловіка. Жінка виходить із квартири.

На коробочку з бантиком падають сутінки. За нею видно клямку вхідних дверей, на якій відбивається промінь заходу сонця. Клямка повертається.

До квартири входить Давид, засвічує лампу. Він зденервований, пожмаканий, невиспаний. Боязко обходить квартиру. Коли бачить, що нікого нема, виймає з холодильника віскі, наливає, п'є, лід подзвонює у склянці. Раптом чути голос із автовідповідача, налаштованого на автоматичне вмикання. Давид сполоханий, ледь не випускає склянки.

Жінчин голос. Ти знову приходив? Нагадую тобі про нашу угоду. І далі можеш приходити до моєї квартири, але лише коли мене в ній не буде. А ти знаєш, коли мене тут нема. Можеш дивитися телевізор, можеш щось випити, але не смієш нічого їсти, ні щось, за звичкою, вкрасти. Коли порушиш угоду...

Давид люто вимикає автовідповідач. Порскає з рота недопитим ковтком віскі на квіти у вазонку на підвіконні. Визуває мешти, завалюється у фотель і засинає.

Понад рікою ніч. Давид зненацька прокидається. Встає. Перше, що бачить — це подарунок у чудовій коробочці з бантиком. Стоїть мить, наче зачарований, втупившись у коробочку. Рухається до виходу. Вже в дверях хвильку вагається. Повертається, зі столу краде червону коробочку з бантиком... Швидко виходить із квартири.

Третя сцена

Кав'ярня в будинку, в якому мешкає Жінка.

За шинквасом сидить декілька людей. Кельнерки прикрашають кафе до Святвечора та Різдва. За шинквасом Давид читає газету. У кафе входить чоловік, який на плечах і на капелюсі має різні квіти та малі різдвяні гілочки.

Чоловік із квітами. Добрий день, добрі люди.

Бармен. По чому гілочки?

Чоловік із квітами. Маю дубові, грабові, букові.

Бармен. Яка різниця?

Чоловік із квітами. Кожна годяща, але гілочку не можна зрізати.

Бармен. То вріж ціну.

Чоловік із квітами (хреститься). Хто в мене купує, мусить вірити. Кожна гілочка чуває...

Бармен. Я теж деколи чуваю, але деколи й недочуваю. Поглянь-но туди на столик, той юнак від учора там чуває.

Юнак, який дрімає за столом, наче чув розмову, встає й немов спросоння чи з похмілля каже.

Юнак (офіціантці)

Вас, любі очі, спиває кожне око,

Краса у ваше люстро завітає.

Допоки на подушці спить морока,

Дотіль і ваша врода від життя страждає.

І наче та лоза, що молодіє у вині,

І молодість дарує далі, бродить

Твоя краса в мені,

Хоч радості не родить.

Офіціантка. Ви мали дванадцять пив.

Юнак. Сьогодні я не плачу.

Бармен. Хлопчику, мусиш заплатити.

Юнак виймає паспорт.

Бармен. Твій паспорт не вартує дванадцять пив.

Юнак. Прочитай моє прізвище.

Бармен. Людоньки, цей малий має прізвище Коляда.

Чоловік із квітами. Я плачу за його прізвище.

Юнак. Тоді дайте Коляді ще одне пиво.

Чоловік із квітами. Дайте йому ще одне пиво! Ця історія вартує бочки пива.

Доки Чоловік із квітами розраховується, Давид краде в нього великого садового ножа з кишені.

Четверта сцена

Розкішна крамниця жіночої білизни.

У ній працює продавчинею Дівчина із першої сцени.

Вона виймає з торбинки щось у жовтому чохлі, але в той час помічає, що хтось (Давид) стоїть перед крамницею та крізь вітрину дивиться всередину. Дівчина швидко ховає річ у жовтому чохлі до своєї кишені. Давид помічає поскладані на прилавку нічні сорочки і входить до крамниці жіночої білизни.

Давид. Доброго вечора.

Кладе свого плаща та червону коробочку на стіл, поряд із прилавком.

Давид. Хотів би купити нічну сорочку четвертого розміру, це розмір моєї дружини.

Дівчина. Ці нічні сорочки на прилавку третього розміру. Четвертий розмір на полиці.

Дівчина приносить приставну драбину, вилізає на полицю. Давид пробує потягнути з прилавка одну з нічних сорочок третього розміру. Не встигає. Дівчина злізає з товаром у руці й штовхає Давида драбиною. Драбина зачіпає червоний пакуночок, який падає зі стола поряд на фотель. Цього начебто не помітили ні вона, ні він. Відсуваючи драбину однією рукою, другою непомітно вкидає Давидові в кишеню плаща ту річ у жовтому чохлі.

Давид (сором'язливо). Знаєте, я в цьому купуванні не найуміліший. Чи не могли б ви замість моєї дружини приміряти нічну сорочку? Ви приблизно такої ж статури... Ви б мені дуже допомогли, панночко...

Дівчина зміряла поглядом Давида, однак зайшла до кабінки, щоб перевдягнутися. Давид цупить до кишені одну з нічних сорочок третього розміру з прилавку. На прилавку залишається акуратно поправлена коробка.

Дівчина виходить із кабінки. Давид захоплений її виглядом, довго стоїть мовчки. Дівчина в нічній сорочці четвертого розміру виглядає незбагненно гарно. ДВАДЦЯТЬ СЕКУНД дивляться одне на одного непорушно, наче вистава зупинилася.

Давид (захоплено)

Думка про тебе краде мене з мого шляху;

Думка рушає в один, а шлях мій — в інший бік,

Змирився з нею я, а шлях дав маху;

Я віднайду його на денці твого шляху,

Коли усі шляхи зустрінуться й зупиняться навік...

Дівчина (дещо зніяковіло). Берете нічну сорочку? Загорнути?

Давид (збентежений, стрепенувся, майже вигукує). Знаєте, я не можу купити ту нічну сорочку. Задорога для мене.

Давид похапцем бере плаща й виходить із крамниці. Дівчина залишається на місці усміхнена. Тоді зиркає на фотель, де лежить червона коробочка з бантиком — підходить, розглядає, розв'язує бантик, виймає скляного слимака. Слимак сяє у всій своїй красі. Дівчина захоплена виглядом скляного слимака. Повертає його до коробочки, зав'язує бантик.

П'ята сцена

Кав'ярня в будинку, де мешкає Жінка.

Давид грає в покер на гральному автоматі. Виграє. Дивиться на годинник. Підходить до шинквасу.

Давид. Дай мені подвійний експресо у великій чашці.

Бармен (ставить на шинквасі біля кави ще й телефонний апарат з автовідповідачем). Це тобі залишила твоя колишня дружина. І переказала, щоб ти її не турбував сьогодні ввечері.