Декотрі познаки (лише їм і притаманна здатність навіювати) спричиняють те, що тіло видається ще дужче оголене, ніж насправді. В такому разі воно голе тією перверзивною голизною, що її породжує церемоніял. Цими познаками можуть бути вбрання, аксесуари, а також рухи, музика й техніка. Всі збочення потребують отаких трюків у строгому значенні цього терміну. В садомазохізмі саме страждання емблематизує тіло, й того ж таки ефекту можуть досягати у фетишизмі ігри чи грим.
У всіх збоченнях спотерігається збіг: в еротичній системі, що її ми розглядаємо, тіло стає предметом пристрасти завдяки самозакоханості, самозваблюванню — в садомазохізмі воно стає таким завдяки стражданню (автоеротизм болю). Однак між ними існує подібність: страждаючи або вдивляючись у себе, друга людина виступає радикально об'єктивованою. Всяке збочення — це гра зі смертю.
====
Так само фалічними можуть бути і нафарбовані губи (грим і макіяж становлять важливий складник арсеналу, що сприяє утворенню структурної цінности тіла). Нафарбовані вуста не розмовляють: блаженні, напіврозтулені-напівстулені, вони вже нездатні виконувати свої звичні функції, себто розмовляти, їсти, блювати чи цілувати. Замість оцих амбівалентних функцій обміну, себто поглинання й вивергання, й водночас на основі заперечення цих функцій, виникає еротична культурна функція збочення, губи нетримно ваблять як штучний знак, витвір культури, як гра і правила гри (адже ці губи не розмовляють, не їдять і до того ж їх не можна цілувати), нафарбовані губи об'єктивуться як коштовна оздоба, інтенсивна еротична вартість їх, усупереч загальноприйнятим уявленням, походить не від того, що їх підкреслено мов еротичне з##явище, а навпаки, від їхньої замкнености — адже грим тут постає, в певному сенсі, фалічною рисою, познакою, що запроваджує вартість їхнього фалічного обміну, — еректильні, сексуально набряклі губи символізують жіноче начало, і чоловіче бажання знаходить тут свій, чоловічий образ (*).
====
*Часом статевий акт стає можливим лише завдяки цьому збоченню: тіло іншого фантазматично перетворюється на манекен, фалос/манекен, фалічний фетиш, що його треба голубити, пестити, цілувати й поводитися з ним, як зі своїм власним пенісом.
====
Опосередковане цією структурною роботою бажання (що зазвичай має непогамовний характер, бо грунтується на недостатності й наструнченості партнерів одне на одного) стає предметом торгової угоди в рамках обміну знаків і фалічних вартостей: кожен партнер діє немов би за контрактом, розмінюючи свою втіху в межах фалічного нагромадження, — й у цьому слід вбачати зразкову ситуацію політичної економії бажання.
Те саме стосується й погляду. Пасмо, що спадає на око (і всякий інший еротичний артефакт поблизу ока) — це заперечення погляду, як постійного виміру кастрації й водночас як любовного дарунка. Очі, увиразнені макіяжем, — це не що інше, як екстатичне усунення загрози стороннього погляду, де суб'єкт може й згубити себе у своїй власній недостатності, але заразом і загубитися з карколомною швидкістю, якщо ці очі обернуться у його бік. Ці штучні очі, котрі порівняти можна хіба що з очима Медузи (*), ні на кого й ні на що не дивляться. Залучені до роботи знакової сфери, очі відзначаються властивою знакові надмірностю: вони зваблюють себе своїм же чаром, і їхня зваба випливає з цього ж таки перверзивного онанізму.
====
*Спростовуючи тезу про фалічну матір, що жахає своєю фалічністю, Фройд писав, що заціпеніння, котре викликала голова Медузи, пов'язане з тим, що гадюки, які були в неї замість кіс, кожна зокрема заперечували кастрацію, котра внаслідок цього ефекту багатократно поставала в свідомості того, хто волів би про неї ніколи не згадувати (А. Грін). Той же маґічний ефект притаманний і макіяжеві, й стриптизу: кожен із фраґментів тіла, підкреслений познакою і визначений як фалічна величина, теж заперечує кастрацію, — але вона знову проступає в самому розмежуванні цих часткових об'єктів, так що глядач сприймає їх як об'єкти-фетиші, "як свідків і покривала кастрованої статі" (Лакан).
====
Цю думку можна розвивати й далі: так само, як і всі ці привілейовані місцини знакового обміну, якими виступають очі й губи, до процесу еротичної сиґніфікації можна залучити й будь-які інші частини людського тіла. Проте наймаґічніший об'єкт, що містить у собі всю цю еротичну виставу і розглядається як вивершення політичної економії тіла, — це жіноче тіло. Оголюючись у незліченних варіянтах еротизму, воно з усією еротичністю виступає як фалос, об'єкт-фетиш, це величезна робота, що полягає в симуляції фалоса й водночас це нескінченно повторюване видовисько кастрації. Від масового поширення еротичних образів у масовій культурі до копіткого ритуалу стриптизу — скрізь панує гладеньке жіноче тіло, в якому немає жодного ґанджу, воно лежить мов на долоні, відіграючи ролю фалічної афіші, воно випромінює чар, який вражає мов грім своєю невідступною фалічною вимогою (саме в цьому відчувається глибинна уявна подібність між еротичною ескалацією і зростанням продуктивности виробництва).
Еротична привілейованість жіночого тіла справляє враження й на чоловіків, і на жінок. І справді, для всіх відіграє ролю та сама перверзивна структура: грунтуючись на запереченні кастрації, вона обирає своїм основним інструментом жіноче тіло як таке, що символізує неминучість кастрації (*). Таким чином лоґічна проґресія системи (знову ж таки гомолоґічна проґресії політичної економії) приводить до еротичного посилення жіночого тіла, бо воно, оскільки його позбавлено пеніса, найліпше надається до загальної фалічної еквівалентности. Якщо чоловіче тіло нездатне до такої значної еротичної видатности, то це тому що воно не може спричинятися ні до маґічного ефекту кастрації, ні бути площиною, де відбувається її безперервне подолання. Воно ніколи не стане гладеньким, замкненим, досконалим об'єктом; позначене справжньою познакою (що має високу вартість у загальній системі), воно менше надається до демаркації, до тривалої роботи фалічної деривації. Хоча немає певности, що якогось дня воно не буде актуалізоване як фалічний варіянт. Поки що ж не існує ні еректильної реклами, ні еректильної оголености — саме такою ціною еректильність може бути передана під контроль цілого набору об'єктів і жіночого тіла. Однак у цих межах не виключено, що ерекція теж може залучатися до системи (**).