Мік Уррі стояв зблідлий, добре розуміючи, наскільки небезпечний був Індекс кілька хвилин тому. Уррі зітхнув, помітивши двох морських інспекторів, які зайшли до залу.
— Відведіть його, — сказав Командор інспекторам. — І потім, заберіть, будь ласка, оце.
Спалахнуло світло, пробудивши океан, і всі побачили, що Командор показує під стіл, де лежав нерухомо собака.
— Не чіпайте його! — прозвучав дзвінкий хлопчачий голос, схожий на крик болю. — Це Рессі! Ні за що не віддам Рессі!
Сироїжкін, пірнувши під стіл, бережно взяв на руки кудлатого Рессі, Електроник тієї ж секунди опинився поряд; продзижчали його команди для Рессі.
— І навіщо я крикнув? — звинувачував себе Громов. — Коротке замикання! Як же я не здогадався, що він, звернувши, наштовхнеться на провід...
Командор дивився на хлопчаків із собакою.
— Яке основне правило вашої машини? — запитав він професора.
Замість Громова квапливо відповів Електроник, ніби від його слів залежало життя Рессі.
— "Чітке виконання наказів хазяїна. Самостійність і свобода дій допомагають моделі дотримуватись основного правила..."
— Щось я не помітив чіткого виконання завдань, — задумливо промовив Командор. — То хто ж його справжній хазяїн?
В круглому залі попискували сигнали тисяч суден. Капітани вели свої кораблі глибинними дорогами. Там, угорі, над океанами. Землі, світило сонце й сяяли зорі, панував штиль і бушували шторми. Там, у всіх океанах планети, йшло звичайне життя... А Сироїжкін тримав у руках нерухомого Рессі.
— Неправильно! — голосно сказав Сергій. — У головному правилі зазначено: "хазяїна та його друга". — І він здивовано втупився в Рессі. — Дивіться, він...
— Що — він? — підскочив Електроник.
— Та його друга! — повторив Сироїжкін.
І всі побачили: собака ледь помітно ворухнув хвостом.
— Я друг... — тихо промовив Сироїжкін.
Хвіст знову здригнувся.
— Я друг Електроника!..
Хвіст, трохи забарившись, вильнув.
— Я друг Громова!!
Ще один помах.
— Я друг Рессі!!!
І у відповідь пролунав гавкіт. Спочатку ледь чутний, як уві сні, потім голосніший, голосніший. Рессі розплющив очі, зіскочив на підлогу, стріпнувся і зайшовся дзвінким, пронизливим гавкотом.
— Дивіться, він гавкає... — здивовано сказав Громов. — Гавкай, голубчику, гавкай!
І, зрозумівши його радість, засміявся радісно Командор, усміхнувся Електроник, розреготався Дон. І помічники диспетчера пирснули в мікрофони. А Сироїжкін стояв, широко розставивши ноги, і не розумів, чого всі сміються. Він зробив відкриття. Повернув Рессі одним словом "друг", яке фон Круг не зміг викреслити з пам'яті. Що тут смішного?
Сергія похитувало від раптової перевтоми. Всі кораблі Океану рухалися зараз прямо на нього. Він не мав права відповідати на їхні сигнали. Він повинен був перевірити головне.
— Рессі, до мене!
Дужі руки підхопили хлопчика й віднесли до сусідньої кімнати. Але раніше за Електроника, раніше за Громова, раніше за швидкого Дона, раніше за самого Командора, який устиг підхопити Сергія, що почав падати, до хлопчика одним стрибком підскочив Рессі...
— ...Алло, Сергію, ти чуєш мене? Прийом, — почув Сироїжкін, мов крізь сон.
Він підняв повіки. Побачив променисті очі під зрослими бровами. Командор простягнув йому велетенську руку, бережно посадив.
— Ну як, пройшло? — запитав Командор. — На глибині це буває.
— Я керував... — сказав Сироїжкін.
І Командор одразу зрозумів його:
— У тебе непогано виходить: Рессі знову став Рессі. Колись керуватимеш не однією машиною. Океаном. Чи Космосом. Як захочеш.
Гель Іванович торкнувся його плеча:
— Ти першовідкривач, Сергію. Дайно я уважно подивлюся на тебе. — І він ласкаво заглянув у вічі першовідкривачеві, який несподівано для всіх згадав наймогутніше слово — "друг".
У залі продзвеніли далекі дзвіночки. Служба порятунку сповіщала про традиційне трихвилинне мовчання ефіру. Завмер весь океан, до самого дна, прислухаючись, чи не прозвучить десь SOS. У тишу спокійних секунд, що їх відлічував хронометр, зрідка вривався слабкий писк — сигнали морських тварин, які носили в собі кулі сонних стрільців.
— Це дельфіни й кити, — тривожно сказав Громов. — Треба їх знайти!
— Знайдемо, — обіцяв Командор.
— З кораблів, з космосу, із дна океану.
— Підключу всіх диспетчерів.
— Щоб більше ніхто не натиснув таємно кнопку.
— Не дозволимо.
— Вірю вам. — Громов вийняв з кишені якісь папери, порвав на маленькі клаптики. На запитливий погляд Командора посміхнувся: — Так, дрібниці...
А Електроник теж порушуючи традиційне мовчання трьох хвилин, хрипло сказав Сироїжкіну:
— Я переробив основне правило Рессі. Ніяких більше хазяїв... Тільки друзі!
— Вам одним відкрию сувору таємницю. Я розробив Заборонні Теореми...
Професор Громов бачить перед собою уважні обличчя. Професорові очі усміхнені, але говорить він серйозно. Іде урок математики у восьмому "Б". Учитель Таратар киває головою: він ніколи не сумнівався в могутності математики.
— Розумієте всю складність цього питання для прогресу людства? Заборонні Теореми могли б з часом зупинити всі машини. — Професор оглянув програмістів. — І от якось написавши чергову формулу, я подумав: а чим же винна сама машина? Хіба так уже необхідно обмежувати її розвиток? Винною буває якась людина, котра або не усвідомлює результатів її роботи, або використовує на шкоду іншим. У чому провинився мій Рессі, чому я мушу зруйнувати гарну модель?.. Я знищив Заборонні Теореми, простіше кажучи — порвав аркуш з формулами. І зробив це із задоволенням!
А машина, через яку створювалися Заборонні Теореми, що загрожували людству, — ось нона, зовсім поряд, сидить біля дошки. Кудлата, вусата, із задерикуватим хвостом — до останньої волосинки викапаний тер'єр. Навіть не віриться, що чорний тишко — всесвітня знаменитість. Цікаво, що Рессі сам про себе думає? Чи він усвідомлює, врешті-решт, що він — Рессі?..
Електроник підняв руку.
— Скажіть, Гелю Івановичу, ви так і не застосували свої теореми?
Професор усміхнувся, щось згадавши.
— Чесно кажучи, один раз намагався застосувати. (Легкий здивований гомін пролетів по класу.) Коли Рессі атакував нас, я крикнув одну з формул. Рессі метнувся вбік, наштовхнувся на провід, і коротке замикання трохи було не вивело його з ладу. Якби не відкриття Сироїжкіна, не знаю, чи був би зараз з нами Рессі.