— Спідничка, спідничка!
А Андрійко:
— Ожюм, ожюм, жупанок, жупанок...— та аж підскакує.
Оленка з печі, та за ручки Андрійка, та собі стриб, стриб, далі обняла й поцілувала його.
— Хе-хе,— сміється Кирило.— Стара, давай насіння!
Беруть, лущать, радіють...