ГОСПОДЬ ДАВ
Пішов козак молодий
В далеку дорогу,
Кинув жінку молоду
I хату убогу.
Аж вертае за ciм літ,
Хату оглядає,
Дивується сам собі —
Хати не пізнає.
Його хата — як вінок,
Новенька, біленька...
"А звідки то,— запитав,-
Голубко сивенька?"
"А то,— каже,— господь дав
За твою дорогу!"
Козак шапку підійняв.
"Слава ж,— каже,— богу!"
Входить в хату — скрізь лавки
I столи xopoшi,
А на столах i лавках
Валяються гpoшi.
Глянув козак навкруги,
Жінку обіймає,
Поцілував кілька раз.
"Звідки ж то?" — питає,
"I то,— каже,— господь дав
За твою дорогу..."
Козак хрест святий поклав.
"Слава ж,— каже,— богу!"
Коли гляне у куток —
Аж дітей копиця...
"А то звідки?" — "Господь дав!" —
Каже молодиця.
А той носом покрутив.
"Добрий,— каже,— тато!..
Але,— адже,— на сей раз
Порався багато!.."
БАРАН
Набілив жид мідяків,
І тілько смеркає —
Все то бідним мужикам
За срібло спускає.
А сам-то він був купець
І торгував м’ясом,
То, бувало, що не крав,
То купував часом.
Ото колись уночі,
Тілько що ліг спати,
Хтось стукає у вікно,
Проситься до хати.
"Хто?" — питається жидок,
"Я,— каже,— пустіте!
Може, треба барана?
Барана купіте!"
Пустив його у корчму,
А той мішок з себе.
"От вам,— каже,— і баран.
Купіть, коли треба!"
"А що хочеш?" — "Три копи!"
Жид мацнув руками,
За барана заплатив
Трьома копійками.
Сам не світить, бісів син,
А той не говорить,
Навпомацки і бредуть
З мішком до комори.
А комора у купця
Була і крамниця,
А часами заодно
Була і різниця.
Упустили барана,
Мужика не стало,
Чи спав купець, чи не спав,
Але вже світало.
Купець живо захопив
Всі свої прибори.
Живо капці — та й бігцем
Біжить до комори.
Але тілько одчинив —
Ахнув неборака:
Йому замість барана
Скочила собака.
І пропав його баран,
Але й того мало:
Із комори з бараном
І м’яса не стало.
РОЗМОВА
Прибув Мошко із Варшави
Та й людей дурив,
Що ніби він у столиці
З крулем говорив.
"А як же ви говорили?" —
Якийсь запитав.
"О, ми славно говорили,-
Мошко відвічав.-
Я казав усе крулеві:
"Ура" та "ура!",
А воно мені казало:
"Дурак" та "дурак!"
НАДГОРОДА
Раз топився грубий лях,
Став репетувати;
Мужик один і побіг
Пана рятувати.
За чуприну ухватив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває...
Аж надходить другий лях.
"Со to?" — запитався.
"Taż wyciаgnаl z wody mnie!" —
Грубий обізвався.
"О, widzialem,— каже той,-
Widzialem, jedyny,
Jak on ciebie, bracie moj,
Ciagnal za czupryne!"
"Za czupryng? Czy z to tak?"
"Za czupryne, miiy!"
"О psia wiara z! — крикнув той
lзi всеї сили,-
Sto nahajow za to psu!";
I що ж? Протягнули
I сто йому нагаїв
За добро креснули.
_____________________________
Аж надходить другий лях,
"Що то?" — запитався.
"Та ж витягнув iз води",-
Грубий обізвався.
"Та лучче б ти утонув
В лихую годину,
А то хлоп тебе тягнув,
Як пса, за чуприну..."
"За чуприну? Чи ж то так?"
"За чуприну, милий!"
"О псявipa ж,— крикнув той
Із вciєї сили,-
Сто нагаїв за то псу!"
ПЕЧЕНА ГУСКА
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
"Czy pieczone gesie masz?" —
Питає шинкарку.
"Та є, пане! — каже та.-
Є порядна пара.
"А czy drogo bеdzie sztuk?"
"Та нi, півталяра".
"А czy bеdzie chled i sos?"
"Таже буде, пане!"
"А nie placа za to juz?"
"Та не платять, пане!"
"То wiesz,— каже,— serce, со?
Gеsie mnie nie trzeba,
A podawaj liepiej mnie
Lecz sosu ta chlieba!"
___________________________
Ходить німець по корчмі
Випив собі чарку.
"Чи печена гуска є?" —
Питає шинкарку.
"Та є, пане! — каже та.-
Є порядна пара!"
"Чи дорого ж буде штука?"
"Та нi! Півталяра".
"А чи буде юшка й хліб?"
"Таже буде, пане!"
"А не платять вам за то?"
"Та не платять, пане!"
"А то знаеш, серце, що?
Не тра менi гуски,
Лучче,— каже,— хлібa дай
Та до хліба юшки!"
ГОСПОДАР ХАТИ
Мужик лиха наробив,
А жінки боявся;
Сюди-туди по кутках —
Та й під піл сховався,
Та лопатою під піл:
"А вилізай, враже!"
А той далі у куток
Та й до неї каже:
"Геть, погана сатано!
Геть, бісова мати!
Тепер мене не займай,
Я господар хати!"
17 окт[ября]
HI ЗЛЕ, HI ДОБРЕ
"Здоров, брате!" — "А здоров!"
"Що ж ти так змінився?"
"А не диво, брате мій?
Бо я оженився!"
"Слава богу!" — каже той,
"Ні не слава богу:
Моя жінка i бридка,
I крива на ногу".
"То зле, брате!" — каже той.
"Ба нi, не зле, брате!
Бо за нею я, як чорт,
Зробився багатий:
Славну хату збудував,
Ходив у дорогу..."
"Слава ж богу!" — каже той,
"Hi, не слава богу.
Воли згинули в Криму.
Додому вернувся —
Аж тут хата у вогні,
I хати позбувся..."
"То зле!" — каже. "Hi, не зле!
Як хата горіла,
То i жінка там моя
В вогні околіла".
HI, КАЖЕ
Раз набожний архирей
Гумена питає:
"Чи то в тебе вci черці
Кожний дівку має?"
"Hi,— той каже,— у моїх
Сього не бувало,
Бо для мoїx,— каже,— вcix
По дівчині мало".
18 окт[ября]
КРАМНАЯ СОРОЧКА
Підсунувся парубчак
Під панськую дочку
Та й од неї i достав
Крамную сорочку.
Але тілько натягнув,
Та й скинув, до лиха.
Ото панна його раз
I питає стиха:
"А крамная,— каже,— де?"
"Та крамна ледащо!"
"Чого?" — каже. "Бо в крамній
Чухатись нема в що!"