2 В Іп. і Хл. хибно "Жельди", "желди"; у Лавр. "Желни".
3 Додано з Лавр.; за Леона було видано дочку Володимира Всеволодовича Марію-Марицу.
4 За Татіщевим, Володимир хотів відомстити Олексієві І Комнину за смерть свого зятя Леона Діогена і зятів уділ задержати для свого внука Василька (див. ще прим. З до 1136 p.).
5 В обох випадках ідеться про Сіверськии Донець.
6 У Лавр. "Галинъ (хибно), Чешюевь и Сугровь".
7 У Татіщева Предслава (в Іп. і Хл. хибно "Предъславна") названа королевою, розуміється, угорською. Справді, тодішній угорський король Ласло І Святий овдовів, як свідчать угорські джерела, 1090 p., і його другою жоною (невідомою з інших джерел) могла бути Предслава; після смерті мужа (у 1095 p.) вона, природно, повернулася додому і постриглася в черниці. За польськими джерелами і за Татіщевим, у Святослава Ярославича була ще старша дочка Вишеслава (Вислава); близько 1065 — 1067 pp. її видали (чи заручили?) за князя, потім короля польського Болеслава Сміливого, який свого сина Мешка оженив 1088 р. на Мешковій двоюрідній тітці Євдоксії (?), дочці Ізяслава Ярославича і Гертруди-Олісави.
1117
' Із Новгорода Мстислав вийшов 17 березня 1117 p.
2 В Іп. і Хл. хибно "Ольговичь"; можливо, треба читати "і Давид [Святославич, і] Ольговичі".
3 За Татіщевим, Ярослав Святополкович збирався вигнати свою третю жону, дочку Мстислава Володимировича, онуку Володимира Мономаха (див. прим. 1 до 1112 р.).
4 Ідеться про дунайських болгар.
5 У Лавр. "въ 16 день" і додано, що 1 січня 1118 р. на його місце поставили Сильвестра, ігумена Видобицького Михайлівського монастиря, переписувача "Повісті минулих літ", яка й закінчується в Іпатському списку цим 1117 р.
6 Тобто жителі Білої Вежі, або Саркела.
7 Це речення тут не на місці, далі воно правильно вписане під 1119 р.
8 На річці Альті 1015 р. було вбито Бориса.
9 Це речення, як підтверджує Лавр., повинне закінчувати першу фразу під 1118 р. (стояти після слів "бояри його відступили од нього").