Повість минулих літ

Сторінка 76 з 79

Літописець Нестор

5 У Лавр "ведоша (в Акад. "везоша") и Бhлугороду", але ці дані хибні, бо тут про Білгород сказано як про "градъ малъ", а це може стосуватися лише Звенигорода; Білгород був центром удільного князівства.

6 В Іп., Хл. і Лавр. "в ыстобъку", — ідеться про невелику хату, хижу, в якій топили.

9 Це підтвердження, що княгиня Анна (за здогадами, половчанка) була не матір'ю Володимира Мономаха, а мачухою.

10 Додано з Акад.

В Іп., Хл. і Лавр. "приближися", хоже тлумачитися двояко: "набли(Я" і "настав"; великий піст у 1098 р. |ючакя в понеділок 8 лютого.

12 В Іп. хибно "вьзвеселися", у Хл. "възвеличися"

13 У 1098 p. Великдень був 28 беіШМ.-

14За Татіщевим, Володар прикликав собі підмогу угрів; королем тоді там у" Кмоман, двоюрідний брат Василька W. далі прим. 24).

15 В Іп. на "созвониша" виправлено слово "созваша"; у Хл. і Лавр. "созваша".

16 Відомо про двох синів Василька (див. прим. 4 до 1124 р.), а тут в оригіналі стоїть не двоїна — "растр-ьляста", "Василковича", а множина — "растрhляша", "Василковичи", — це або помилка, або у Василька було більше синів (що дуже сумнівно), або — найімовірніше — тут просто йде мова про Василькових воїв.

17 Второзакония XXXII, 41, 43.

18 Давид звернувся по допомогу до свого родича: князь польський Владислав I Герман був сином Казимира І Відновителя, а Казимир був одружений з Добронігою-Марією, сестрою Ярослава Мудрого, тіткою Давидового батька Ігоря Ярославича (наш літопис нотує шлюб Казимира під 1043 p., але дослідники відсовують цю подію до кінця 1038, початку 1039 чи на осінь 1039 p. (що ймовірніше).

19 Родинні стосунки Святополка Ізяславича з Владиславом І Германом були такі самі, як і в Давида, і навіть тісніші, бо Ізяслав Ярославич, батько Святополкіч, був одружений з Гертрудою-Олісавою, сестрою Казимира І Відновителя, а згадана Доброніга-Марія, жона Казимира, була тіткою також Ізяслава Ярославича.

20 В Іп. "и въ Святополка" видряпано і викреслено, але помилково; у Лавр. "у Давида и у Святополка".

21 Тобто, Ізяслава Ярославича та підступно вбитого Ярополка Ізяславича.

22 В Іп. хибно "Святополкъ"; у Хл. і Лавр. "Володарь".

23 В Іп. тут дуже попсований текст, із виносками: "й Давиду рЪша на ц-hлован пришел еси. и рече Давидъ".

24 В Густ. тут додано: hІ вийшла Ланка, княгиня перемишльська, мати Володарева, до Коломана, молячи ного, щоб він не мучив облогою неповинний город і людей". Кульгавий Коломан відіпхнув свою рідну тітку ногою: "Негоже хороброму царю з жінками дружбу мати".

25 Додано з Татіщева; звідси можна зробити висновок, що Давид був одружений з дочкою Ростислава Володимировича від Ланки; отже, в обложеному Перемишлі Коломан держав і свою тітку, і двоюрідну сестру.

26 Кількість дуже перебільшено; Ян Длугош пише про вісім тисяч.

27 За польськими джерелами, тоді було вбито і другого угорського біскупа — Лаврентія.

28 В Іп. "вышегородци" (при цьому літери "ро" написані по вишкрябаному "в", а зверху над "ро" дописано літеру "д"); у Лавр. "выгошевци"; ідеться про жителів города Вишеги (Вишегова, Вигошева).

29 В Іп. хибно "пустиша", у Хл. "подступиша".

30 Забором, забрала, забороло, забрало — поміст на городському валу з дерев'яною стіною (бруствером), що захищала від стріл.

31 Ім'я Мстиславового батька в літописах не зустрічається, але Всеволод відомий із "Ходіння" Данила Паломника — тут згадується Мстислав-Андрій Всеволодович; жона Всеволода невідома. Напад на город Володимир саме 5 серпня теж не випадковий: переможці хотіли бути в городі на Преображення (другий Спас), тобто 6 серпня.

1098

' Про цю подію вже говорилося під 1097

1099

' Про ці події теж говорилося під 1097 p.

2 Шостий час — очевидно, церковний час, який припадає приблизно на 12 годину дня; знамения являло собою гало — оптичне явище в атмосфері.

3 В Іп. "стязи", у Хл. "стези".

1100

' Додано з Лавр.; в Іп. і Хл. дати немає.

2 У Лавр. "августа во 10 день"; вірогідніша дата 14 серпня, бо це перед.

3 Додано з Воскр.

4 В Іп. "и Божескомh, во острозh", у Хл. "в боузскомъ въ острозh"; у Лав) "в Бужьскhмь. въ Остромh"

5 В Іп. і Хл. хибно "с-hдяше"; у Лавр. "сhде". 6 Про події Увітицького з'їзду ЗО серпня 1100 року коротко говорилося також наприкінці 1097 p.

1101

' Додано з Лавр.; можливо, однак, що слова "въ 9 час дне" — це невірне переосмислення слів "индикта 9".

2 У 1101 березневому році середа припадала не на 14, а на 24 квітня.

3 В Іп. і Хл. "затворися"; у Лавр. "заратися" — і це, гадаємо, правильно.

4 В Іп. і Хл. хибно "заступи"; у Лавр. "заста".

5 В Іп. хибно "съ братьею"; у Лавр. "брать ею" (двоїна).

1102

' Додано з Лавр.

2 У Лавр. "декабря".

3 В Іп. "в ыстобцh"; у Лавр. "въ избь".

4 Ідеться про північне сяйво.

5 5 лютого 1102 p. затемнення місяця не було; отже, тут іде мова або про якесь атмосферне явище, або, що, мабуть, вірніше, про місячне затемнення 5 квітня 1102 р.; на Русі воно неї спостерігалося, але в Польщі було видне, і про нього, можна думати, розповіли посланці Святополка, які восени одвели туди його дочку Збиславу (див. нижче); напівстерте "апрhля" переписувач прочитав, мабуть, як "еевраля".

6 Мовиться про гало (див. прим. 2 до 1099 p.).

7 Татіщев у другій редакції своєї історії свідчить, що в Ярослава Ярополковича залишився син Юрій. Це явна помилка, і про це нема мови в першій редакції твору. Татіщев створив Юрія Ярославича, сина Ярослава Ярополковича, із Юрія Ярославича, сина Ярослава (Ярославця) Святополковича.

8 За Тверським збірником, хрестильне ім'я Андрія — Стратилат; дату народження подаємо за Никои.

1103

' В Іп. hв село"; у Хл. і Лавр. "в село его", — ідеться не про село як населений пункт, а про оселю, осідок, місце мешкання і господарювання селянина.

2 Оскільки далі сказано, що битва з половцями сталася 4 квітня, а до річки Сутіні руські війська ішли чотири дні, то вони виступили від Протолчів і Хортиці 31 березня; прибуття сюди було, — за багато разів підкресленою нами традицією, — точно розраховане на свято, на Великдень, який 1103 p. припадав на 29 березня.

3 Додано з Лавр.

4 Псалом CXVII, 24.

5 Псалом LXXIII, 13, 14.

1104

' Тобто дочку Володаря Ростиславича, за грецькими джерелами — Ірину, було видано за Ісаака, сина візантійського імператора Олексія І Комнина; повели її в день пророка Іллі.