ФЕЦІАЛИ — жрецька колегія у Стародавньому Римі, до обов'язків якої належало відправляти обряди, зв'язані з міжнародним правом. Вони оголошували війну, укладали мир, входили до складу посольств.
ФЛОРА — у давньоримській міфології богиня квітів і весни. Пізніше ім'ям Флори стали називати всю сукупність рослин. Зображувалась богиня у вигляді юної, вродливої дівчини з квітами.
ФОМА — див. Тома.
ФОРУМ — майдан у містах Римської держави, на якому відбувались народні збори, ярмарки. Римський форум містився біля підніжжя Капітолію і Палатинського пагорбу, мав загальнодержавне значення.
ФРАНЦИСК Ассізький — італійський богослов, засновник ордену францисканців, або міноритів.
ФУРІЇ — в давньоримській міфології богині помсти. Ототожнювалися з грецькими ериніями. Переносно фурія — розлючена, сварлива жінка. їх зображали старими, сивими жінками в чорному платті з лютим поглядом та зміями у волоссі, змії обвивають їхні тулуби, повзуть по плечах або шиплять у руках богинь.
ХАЛДЕЙЦІ (халдеї) — племена, що утворили разом з підкореними народами Нововавілонське царство (VI ст. до н.е.). Халдейців вважали винахідниками магії та астрології.
ХАОС — у давньогрецькій міфології безмежний простір, який породив Гею-Землю, Ероса-Кохання та ін.
ХАРОН — міфічний човняр похилого віку, що перевозив душі померлих через річки підземного царства.
ХЕРУВИМСЬКИЙ — ангельський, подібний до ангела.
ХІРОН — у давньогрецькій міфології мудрий кентавр, вихователь багатьох грецьких героїв, зокрема Ахілла. Добровільно передав своє безсмертя Прометеєві. По смерті перетворений в сузір'я Стрільця.
ХРЕСТОНОСЦІ — німецький лицарський орден, заснований під час хрестових походів у XIII ст.
ХРИСТОС Ісус — у християнській міфології засновник християнства; нібито помер, розіп'ятий на хресті, а потім воскрес і піднявся на небо. Від його умовного народження ведеться нове літочислення (нова ера).
ХРИСТОФОР — святий православної й католицької церкви. До нього звертались у випадку заразної хвороби. Христофор Святий вважався захисником від раптової смерті. [317]
ХРІЗІПП (бл. 280-205 до н.е.) — грецький філософ, головний представник стоїцизму, глава афінської Стої; був дотепним і вмілим діалектиком.
ХРІЗОСТОМ (Златоуст) Іоанн (347-407) — християнський проповідник, один з отців церкви, святий.
ЦЕЗАР Гай Юлій (100-44 до н.е.) — видатний державний діяч, полководець і письменник Давнього Риму. Убитий внаслідок змови Брутом і Кассієм.
ЦІРЦЕЯ (Кірка) — в давньогрецькій міфології могутня чаклунка, дочка бога сонця Геліоса; персонаж багатьох міфів. Гомер, зокрема, розповідає про те, як Цірцея перетворила супутників Одіссея на свиней, а його самого протягом року тримала біля себе.
ЦІЦЕРОН Марк Туллій (106-43 до н.е.) — видатний римський оратор, державний діяч, письменник, адвокат. Промови Ціцерона вважалися зразком ораторського мистецтва.
ЧОТИРИ ОСНОВИ — чотири першооснови всього сущого. В античній та схоластичній філософії це: вода, земля, вогонь, повітря.
ШАРТРЕЗ — див. картузіанці.
ЮВЕНАЛ Децій Юній (бл.60 — після 127) — римський поет-сатирик; викривав розбещеність панівних класів тогочасного суспільства.
ЮНОНА — в даньоримській міфології богиня — охоронниця жінок, дружина Юпітера. Ототожнювалася з грецькою Герою — дружиною Зевса, храми якої були в містах Аргосі, Спарті, Мікенах та ін.
ЮПІТЕР —див. Зевс.
ЯКІВ — один із святих у християнській церкві, нібито страчений 400 року. Його мощі перебували спочатку в Єрусалимі, а згодом були перенесені до Ватікану (м. Рим).
ЯКОБІТИ (яковіти) — сірійські прихильники християнського релігійно-філософського вчення. Назва походить від Якова Барадая — проповідника цього вчення в Сірії.
ЯПЕТ — син Урана (Неба) і Геї (Землі), батько Прометея та Атланта, у давньогрецькій міфології титан. Разом з іншими титанами Япет боровся проти олімпійських богів і був скинутий Зевсом до підземного світу Тартару.
Йосип Кобів, Володимир Литвинов