Я роззявив рота тільки! Зумився, що таку силу грошей він заправив... Аж тут і вчитель у хату. Сей як почув, чого ми прийшли, зараз підняв угору уші.
— Як се можна,— каже,— за таке діло та тисячу! Коли не дві тисячі, то і балакати годі!
А бий тебе, сило нечиста, думаю собі, отсей учистив! Прямо до гапликів! Де мені постачити таку торбу грошви! Дві тисячі! Га! Чуєш, Леську! Дві тисячі! Гм! Де ж я їх запобіжу! Нехай я обидва плуги збуду, що ж! Дадуть шість сотень, нехай вісім, у мене волики добрячі!.. А останні де? Землю б то продавати?
— Ні,— кажу я,— не по мені такі гроші великі...
— Великі,— каже вчитель,— та й шкода не мала.
— Що й казати, шкода велика, та з-під очіпка не буде знати...
— То-то, що до очіпка ще далека річ!
— Тиждень,— промовив отець Лука.
— Не вгадали,— відповів він,— правда, була умова, але ж я посватав дівку з косою, а де та коса? Коса всьому краса... Нема, так от і нехай мені дадуть на дотоку дві тисячі рублів, а ні — без коси не візьму; та й хто її без коси візьме...
— Паниченьку,— кажу я,— дівка з того не переміниться — чи з косою, чи ні — все однаковісінько: житимете не з косою, а з душею. А коли вже від сієї шкоди стала шкода й Стешиній душі, так того не полагодите ні двома тисячами, ні двадцятьма... Все однаково буде.
— Однако, та не однако,— одказує він,— се такий сором, що хоч з села тікай...
— А чи з тих грошей він поменшає?
— Буде у мене в кишені дві тисячі, я школу по боку; візьму Стеху та переберемося де на великий шлях, заїзний двір заведемо...
Так і не зійшлися ні на чому. Я побіг в Ніжин до адвоката. Сей порадив не миритися. "На Сибір,— каже,— за таке не засилають, а острогу і Максим не мине, і Попович покоштує за те, що вікна побив".
А я все-таки думаю: ліпше на мирову; як ти, Леську? Та грошва велика! Не спроможуся!..
— Я, тату, піду в найми, зароблю,— озвався Максим.
— Дурна голово! Віку твого не стане! Подумай сам: дві тисячі... На одну можна пристати, а на дві — снаги, мабуть, не стане! Але й острог! Ой-ой! Тьфу! Ізбави, боже, всякого хрещеного... Коли б не той вчитель!.. Гадючка б пішов і на п'ять сотень. Ну от тобі і все... Давай тепер раду і пораду.
Як зумів, так і порадив я.
Поїхали вони, а за тиждень знов прибігає Василь.
— Чого ти знов, Василю? — питаюся.
— Подякувати тобі, на чотирі сотні пристав учитель... Зараз після Петра 6 й вінчатиметься він з Стехою. Спасибі тобі; Леську!
1887
Переходівка, Ніжинського] повіту
1 Середохрестя (середопістя) — четвертий тиждень великого посту.
2 Заговини — переддень посту, кінець масляної (за 49 днів до Великодня).
3 Вшестя (Ушестя) — церковне свято "вознесіння" Ісуса Христа, що відзначається на 39-й день після Великодня.
4 ...п ід Симона Зілот а... — тобто під церковне свято на честь християнського святого Симона Зілота, що відзначається 10 травня за старим стилем.
5 ...після Петра... — церковне свято на честь християнських апостолів Петра і Павла, яке відзначається 29 червня за старим стилем.