За первісним задумом у романі планувалося сім (по числу чакрамів) основних персонажів, кожен з яких був би носієм однієї з семи чеснот, а всі вони представляли б узагальнену ЛЮДИНУ, яка опинилася перед обличчям смертельної небезпеки. В дійсному варіанті твору цих персонажів п’ять.
У сучасній фантастиці намітилося два напрямки — казковий і науковий. Перший тримається на логіці почуттів, другий — на логіці ідей. Роман "Під знаком цвіркуна" — фантастика синтезу — наукового й містичного. Втім, містика також має своє езотеричне пояснення. Так, випадки, подібні до смерті й оживлення за допомогою життєвої енергії іншої людини (у романі це сталося з Білоконем), уже зустрічалися в спеціальній літературі. Та й проникнення "цвіркунів" з іншого виміру... Якщо це вигадка, то як бути з таким явищем, як "полтергейст"?
І все ж елементи містики, пригод, як і інші атрибути неймовірного — це тільки засоби для загострення уваги на проблемах сучасності, показати на прикладі минулого, яким може стати майбутнє, а головне — допомогти розглянути комаху всередині себе. Розглянути і позбутися її, поки вона зовсім не витиснула людину. Мабуть, це основне, заради чого написаний твір.
Автор