С. 129. Оце моя Маріна — Я так назвав її, бо народилась Вона у морі...— Маріна давньоримського походження; "маріна" (латин.) — означає "морська".
С. 130. Убір весталки надягну й ніколи Вже втіхи не зазнаю.— Весталка (Гестія)-богиня домашнього вогнища та вогню. Жріші богині Гестії зрікалися шлюбу й повинні були зберігати цнотливість.
С. 131. Венерина голубка біла...— Схожий поетичний образ зустрічаємо в трагедії "Ромео і Джульєтта". Див. монолог Ромео ("Вона ж між н:іх — голубка між галками", І, 5).
C. 133. Й життя для мене— буря невгамовна...— Сталий мотив бурі, як порушення внутрішньої та зовнішньої гармонії в житті людини, набуває особливого поширення в творчості Шекспіра XVII ст. ("Король Лір", "Пе-рікл", "Буря").
С. 135. Ці лобурі — Вальдесові пірати.— Педро де Вальдес — один з адміралів іспанської Непереможної Армади (1588). Шекспір запозичив це ім'я для свого персонажа-нірата. Своєрідне відображення тогочасного загострення іспано-англійських відносин, до чого спричинилась конкуренція Англії та Іспанії в морській торгівлі. Мітілена — місто на острові Лесбос.
С. 138. Бубоньє — ім'я героя походить від французького слова, яке означає венеричну хворобу.
С. 139. ...грім так не будить сонних вугрів...— За часів Шекспіра вважали, що вугри під час грози залишають свої нори в баговинні.
С. 141. Ти — гарпія, о жінко...— Гарпія (ант. міф.)-крилате чудовисько з жіночою головою. Переносно: люта, сварлива жінка.
С. 142. Я Фетідину хрещеницю...— В давньогрецькій міфології Фе-тіда — богиня моря. Народжену на кораблі Маріну можна назвати її хрещеницею.
С. 143. ...вона б і з нього пуританина зробила.— Жартівливі натяки на релігійну обмеженість та фанатизм пуритан — традиційний мотив в творчості Шекспіра ("Дванадцята ніч", "Кінець діло хвалить", "Зимова казка" тощо).
С. 149. А голка... З природою змагаючись, гаптує Бруньки...— Наслідувати природу для мислителів Відродження означало виявляти розумність і красу єства. Це — одне з провідних тверджень епохи. Особливо яскраво відтворене в трактатах Леонардо да Вінчі.
С. 152. Маріна співає.— Пісню Маріни подає Л. Туайн і (з невеликими відхиленнями) Уїлкінс.
С. 154. Ти ж бо — мов подоба Терпіння...— В поетичному арсеналі Шекспіра статуя майже завжди є символом нерухомості і скорботи.
С. 157, Це музика небесних сфер! Маріно, Прислухайся! — За уявленнями давніх філософів кожну планету нібито оточено кільцем (її сферою). Коли планети обертаються, лунає гармонійна музика сфер. Цей образ зустрічається у "Венеціанському купці", "Дванадцятій ночі" тощо. Діано, о богине срібнолука! — Діана в римській міфології богиня місяця. З цього .її дефініція: "срібляста" як місячне сяйво.
С. 161. Нехай зорею він на небі стане! — За уявленнями давніх греків та римлян, боги інколи перетворюють своїх улюбленців після їх смерті в зірки. Зірками стали, наприклад, дочки титана Атланта Плеяди, Персей та Андромеда тощо.