За неширокою смугою затоки починався берег. Такий вузький, що по ньому ніяк було пройти. А вище він переходив у круту, видовжену терасу. Ще далі, скеля за скелею, здіймалося громаддя гір.
На терасу, де серед скель потоками води й вітрами видовбано нішу, й добралася кучка знесилених мореплавців.
Коли вже подолали крутосхил, зрозуміли, що не всі вціліли: не було капітана Хасімото й матроса Кіносіті — вони загинули разом із шхуною.
Отосівана, острів-пастка: з нього таки не вибратися. Схили круті, прямовисно спускаються аж до води; схололі потоки магми, урвища й вершини. Майже на всій площі Отосівана розкинувся велетенський, з розверзлим кратером вулкан.
Острів безлюдний. Лише на протилежній, західній, стороні тимчасова зимівля, в яку рідко навідуються морські мисливці й рибалки.
Суворий суходіл і став останньою гаванню для чужинської шхуни та її екіпажу.
З плавника, знайденого на узбережжі, в ніші обладнали житло. Їли водорослини та молюски. Так і жили, сподіваючись, що, як тільки завесніє, сюди хтось навідається й подасть допомогу.
Але зима виявилася нескіченно довгою, затяжною. Лише в кінці квітня настало потепління.
Новітні робінзони втратили людську подобу: вони майже не розмовляли, взаємна ненависть і докори точили душу. Їжа, певніше, обмаль її, була причиною постійних чвар і сутичок… Сушили морську капусту, в ковбанях на мілководді ловили рачків. Але й цього не вистачало.
Одного разу боцман завівся з мотористом Міямою: останній буцімто вкрав у нього кілька в'ялених молюсків. Підстерігши, коли моторист утратив пильність й сам-один залишився на узбережжі, Кавагуті базальтовим уламком розкраяв йому череп.
Так поквитався з Міямою за давню образу… І додалося сил.
Невдовзі від завороту кишок помер молодий Санкіті. Тепер їх лишилося троє — голодних, озвірілих шукачів легкої наживи: господар неіснуючої більше шхуни, Мукудорі, боцман Кавагуті й матрос-паливода, в серці якого зберігся самурайський запал, — Мікімура.
Троє на голому острові.
Серед ночі вітер несподівано повернувся. Раніше він дув із півночі, огортаючи острів липким, холодним повітрям. Сніговий саван, під яким пагорбилося громаддя гір, за довгу зиму закрижанів. Сніг, поточений принесеним із океану теплом, якось помітно осів.
По узвишшю де-не-де випнулися руді маслаки скель.
У ніші було тихо. Мукудорі з розплющеними очима лежав горілиць. Тьмяне світло, пробившись крізь щілини бамбукового даху, змішалося з темрявою. В каламутному присмерку хитнулися тіні. Вони то випростовувалися, то нижчали, ніби їх зводила судома. З глухого закутка хтось тихо прошепотів:
— Зараз або ніколи…
— Так, він — ледве живий, — почулося у відповідь.
Мукудорі лежав нерухомо. В пригаслій свідомості безладно роїлися спогади — мінливе видиво уявного й недавно пережитого.
Він знесилено простяг руку, сподіваючись знайти й посмоктати круглобокий камінець, що трохи вгамовував почуття голоду. Як раптом до слуху долинуло:
— Ми до вас, Мукудорі!
Тіні схилених над ним співучасників плавання на "Сінтоку-мару" (чи, може, привиди?) здригнулися.
— Збирайтеся, Мукудорі-сан. І нехай дарує нам Сумійосі.
Останнє, що він побачив: вилицювате, озвіріле обличчя свого боцмана — Кавагуті.
Свідомість, спалахнувши ще раз, висвітлила — мовби вихопила з мороку — його плутане і, мабуть, таки нікчемне життя — все те, що так чи інакше було пов'язане з цим суворим архіпелагом.
1
Тобто "Свята Доброчесність". "Мару" (дослівно: "круглий"), як правило, додається до назви японських цивільних суден. (Тут і далі примітки автора.)
2
Ледве живий (япон.).
3
Сан — прикладка до японських імен і прізвищ, що засвідчує повагу й шанобливість.
4
В японській міфології приборкувач хвиль, покровитель мореплавців.
5
Курильські острови. Буквально: тисяча островів (япон.). Тут і далі, де події відбуваються до 1945 року, деякі географічні назви подано такими, як вони були на той час.
6
Морська капуста.
7
За японським народним повір’ям, томамо — дев'ятихвоста лисиця, що, перетворившись на скелю, розбризкує смертельну отруту.
8
Давня назва Японії.
9
Так японці називали Сахалін ("Березовий острів"), який 1945 р. був звільнений радянськими військами.
10
Пілоти-смертники.
11
Тут: у значенні "матрос" (япон.).
12
Нинішній Корсаков.
13
Протока Лаперуза.
14
Вулкан Фудзіяма.
15
Меч (япон.).
16
Грошові монети, остання з яких чималої вартості.
17
Шанобливе звертання до людини, старшої за віком. Дослівно: "вчитель" (япон).
18
Рисова, як правило, трохи підігріта горілка.
19
Добре (япон.).
20
Воїну (япон.).
21
Ідіот (япон.).
22
Мат. циновка для сидіння (япон.).
23
Хустина (япон.).
24
Боцман (япон.).
25
Худі, виснажені, тобто — живі мерці, скелети (япон.).
26
Лайка (япон.).
27
Войовничий клич (япон.).
28
Страва з соєвого сиру (япон.).
29
Міжпалубний простір усередині корпусу корабля.
30
"Мукудорі" японською мовою означає "селюк, неотесаний хлопець-бевзь".
31
Кутомір, з допомогою якого визначають місцезнаходження судна по зірках у відкритому морі.
32
Канавка палубного настилу вподовж бортів, по якій стікає вода.
33
Сталеві листи або дерев'яні бруски, що огороджують люки.
34
Паразит (япон.).
35
Такими паличками японці їдять.
36
Точніше б сказати: корабельний дзвін.
37
Розуміючи, що силою зброї їм не здобути військової переваги, самураї почали посилати на вірну згубу камікадзе — людей-торпед із вибухівкою, мінами тощо. Такі підрозділи спецпризначення діяли в японській авіації та військово-морському флоті, згодом смертники з'явилися і в сухопутних військах.
38
Лисячі острови входять до архіпелагу Алеутських островів; порт Датч-Харбор розташований на острові Уналашка.
39
Острів із групи Командорських островів.
40
Так моряки між собою звуть Петропавловськ-Камчатський.
41
Носова частина корабля.
42
Дерев'яна або сталева рама.
43
Спеціальні троси з блоками, за допомогою яких зокрема піднімають і спускають шлюпки.
44
Велике спасибі, радянський моряче (япон.).
45
Матусе (япон.).
46
Росіян (япон.).
47
Тут у значенні: колишній військовий, солдат.
48
Після звільнення Курил і Південного Сахаліну тимчасово було створено Спеціальне цивільне управління, в обов'язки якого входила і репатріація японців на батьківщину.