Мавка І
Так, я сорочку принесла...
( Показує).
Поглянь, чи вмію вишивати?
Марійка
Що ж це таке? О Божа мати!
Іван
Сорочка файна, як погляну...
Мавка І
Чи файна є — спитай кохану.
Іван
Горить, як золото!.. Краса —
По ньому срібло, як роса.
Мавка І
Це сльози... плакала, як знала,
Коли сорочку вишивала.
Марійка
Це має бути подарунок?
Мавка І
Не зовсім так — за поцілунок!
(До Івана).
Ну що ж? Цілуй!
Іван
Та потім, може...
Марійка
Ти поцілуєш? Боже, Боже!
Мавка І
Ще довго ждати? Я не жду
І край негайно покладу!
Іван потуплює очі, Мавка хвилину жде й ураз розриває
й кидає сорочку
Кохаєш дівчину? Так —край!
( Сміється й зникає).
Іван (услід)
Постій! Скажу щось... почекай!..
Марійка
...Так ось та Мавка!.. Чула я...
Він Мавчин!.. Матінко моя!
(Плаче).
її ти любиш?! Я питаю...
Чого ж мовчиш ти?..
Іван
Сам не знаю...
Завіса
III КАРТИНА
Галява. Вечір. Мавки, взявшись за руки й зробивши коло, співають і
роблять ритмічні рухи.
Хор мавок
Темніють доли. Мовчать Карпати.
Стомлене сонце лягає спати.
Засвітить місяць, засяють зорі,
Земля потоне в сріблястім морі,
І ми рибками по дну морському
Блукати будем в сяйві ясному.
Пахучі квіти будем зривати,
Пісні з квітками в вінок сплітати.
На те і зорі, на те і квіти,
Щоб було мило жити на світі.
Мавка І
Радіють всі, а я не вмію.
Як поховала єдину мрію...
...Коли б я знала, не кохала...
Чому ворожки не спитала?..
Вона живе тут споконвіку,
І ліків в неї на все без ліку!
Поворожила б, напоїла,
Вернула б міць для духу й тіла.
...Яка б щаслива я була!..
І враз — ця дівчина з села!..
Розбила щастя, все розбила...
Про що я мріяла й любила...
Все найдорожче на землі!..
...Чи мало легінів в селі?!
В кресаних файних, з топірцями
З палкими, буйними серцями!..
...Піти б до його... все сказати...
...Чому не стала я хоч мати?
Носила б я, немов перлину,
Під серцем зраненим дитину!
Вибігає лісовий чорт.
Чорт І
Вже третій день тебе не бачу!
Ганяв усюди по лісах,
Водяника питав в болоті.
Шукав по горах, по ярах,
Ніде нема! Уже гадав я,
Що подалась ти з гір в село...
Я чув, що легіня якогось
На гори лихо занесло!..
Лякав його, а він ні вусом!
Стоїть та грає на шпилі,
З мавками, кажуть, розмовляє,
Співає їм пісні свої.
Його ти часом не стрівала?
Не розмовляла з ним колись?
Кому... сорочку вишивала?
Мені казали.., ти дивись!
Мавка І
Я і дивлюсь... не сплю, здається
А що до легіня тобі? —
Чи розмовляє він з мавками,
Чи грає вранці на горбі?..
Чорт І
Мені до легіня байдуже,
Та не байдужа ти мені...
Ти знаєш... я ж тебе кохаю,
Палаю роки, як в огні!
Мавка І
Чи гаснеш ти, чи ти палаєш,
Це радість чи журба твоя.
Чи не однаково для мене,
Коли, як лід, холодна я.
Чорт І
Мене не любиш?
Мавка І
Аніскільки!..
Чорт І
Не станеш ти моєю?
Мавка І
Ні.
Чорт І
Поскаржусь я Лісовикові...
Мавка І
І це однаково мені.
Чорт І
Кого ж ти любиш?
Мавка І
Чом питаєш?
Чорт І
Мені не скажеш?
Мавка І
Мабуть, ні.
Чорт І
Так я довідаюсь!.. Побачиш!
Ворожка скаже все мені!
Мавка І
То що, коли все будеш знати?
За тебе заміж не піду.
Не приставай... мені обрид ти...
Найди десь іншу молоду.
Чорт І
Крім тебе, жодної не хочу...
У мене в серці ти одна.
Мавка І
Мавок, русалок тут, як маку.
Чорт І
Ти лиш єдина чарівна.
Мавка І
Я не люблю тебе й не буду...
Чом, як реп'ях, ти причепивсь?
Чорт І
Не бий мене... я й так побитий:
Об власне щастя я розбивсь...
Скажи: я все зроблю для тебе.
Побачиш, як тебе люблю.
Мавка І
Гаразд... подумаю... Ти зробиш?
Чорт і
Я присягаюсь, що зроблю.
Мавка І
Так слухай! Вірю... що не зрадиш
А коли зрадиш — не прощу.
Тебе зненавиджу навіки.
Святим хрестом перехрещу.
Чорт І
Рука!
Мавка І
Руки мені не треба,—
Дай тільки слово.
Чорт І
Я даю.
Мавка І
Тож я скажу тобі всю правду
Чорт І
Скажи...
Мавка І
Я легіня люблю!..
Чорт І
Я так і знав!.. Я так і думав.
Я чув уже, але мовчав.
Стояв над прірвою він вчора,-
Чому він в ній не побував!
Мавка І (спалахнувши)
Коли б зробив ти, ні хвилини
Я б тут між вами не була,
Пішла б, втекла із гір в долини.
Кудись до міста, до села
І там би наймичкою стала
Або за ґазду віддалась,
Корів доїла б, жито жала,
Людським би духом пройнялась.
Його не смій торкнутись навіть!
Коли ти... любиш — присягни!
Чорт І
Для тебе все зроблю на світі!
Звели! Не віриш — прожени!
8 О 1 Олеок. т 2
225
Так слухай. Тут два дні живе вже
Красуня — дівчина з села.
Вона з цим легінем неначе
Уже заручена була.
Та леґінь той мене побачив
І враз до неї прохолов.
Вона ще дужче загорілась,
Та зайнялась і в мене кров
Я певна: він мене кохає..
Хай він любив її в свій час,
Але ніколи з-за чужого
Свого б я щастя не зреклась.
(В задумі).
Не полюблю я вже нікого...
Не зможу бути і твоя.
Допоможи мені, благаю,
Мене ж ти любиш, вірю я.
Чорт І
Вразила ти у саме серце...
Я більш нічого не скажу,
А як тебе люблю — побачиш:
Своїм я чином докажу.
Мавка І
Що зробиш ти? Ти що надумав?
Чорт І
Колибу в цю ніч підпалю!
Згорять вони удвох на попіл!
О Мавко, я ж тебе люблю!
Мавка І
Ти збожеволів? Схаменися!
Він мусить жити! Чуєш ти!?
Я прокляну тебе навіки.
Ти будеш сам себе клясти!
Чорт І (з плачем)
Не можу я... "Він мусить ж йти!., я
Нам буде ж тісно на землі!..
Один з нас згине... Мавко, Мавко,
Ти розігнала сни мої...
Мавка І
Хіба я винна? Серце винне!
На, вирви з тіла! Розтопчи!.
Я ще нікого не любила
І тільки мріяла вночі.
Чорт І
А я люблю тебе ще змалку,
Коли ще гралась ти в піску
Не признававсь тобі ніколи
Бо мав я вдачу боязку
Мавка І (дає знак рукою)
Ідуть сюди... дивись, благаю-
Йому нічого не роби...
її примусь домів вернутись,
Але, крий Боже, не забий.
Чорт І
Коли її спіткаю в лісі,
Збуджу я вітер, засвищу,
Зарегочу, озвусь луною,
Вовчицям очі засвічу.
Зжену всіх сов, сичів на неї
Навію хмару кажанів.
Як крейда біла, з переляку
Звідсіль втече вона домів!
Мавка І
Ідуть... Біжи... Роби, що можеш,
Хтось наближається сюди..
Чорті
Де будеш ти? Озвись, як крикну'
Мавка І
Гаразд! Я йду!.. І ти іди!
Зникають
Іде Іван, за ним Марійка
Іван
Куди й чого ти йдеш за мною?
Марійка
А ти куди? Ага! Мовчиш!
Я хочу знати!
Іван
От цікава!
Дивлюсь, де паша є буйніш
Марійка
Неправду кажеш! Так! Я знаю...
Шукаєш Мавку!.. Скучив ти!..
Іван
А що тобі хоча б до Мавки?
Чому б і Мавки не знайти?
Марійка
Не хочу я... Не хочу... Чуєш?
Що ми заручені, забув?
Мене ж ти соромом укриєш..
Вже може, хтось в селі і чув!
Іван
Мені однаково — хай знають,
Сміються, кплять,— мені дарма!
Лишуся тут, на полонині
...Побачу тут яка зима.
Марійка
Та ти тут з голоду загинеш!
Взимі тут сніг, мороз, вовки..
Іван
Вовків, ведмедів буду бити
Марійка
А хліб носитимуть мавки?
Іван (сердито)
Не йди за мною більш! Вернися!
Я ляжу спати. Чуєш? Ні?
Марійка
А я над прірвою тут сяду!
Іван
Сідай' Однаково мені!..
Марійка відходить і сідає на скелі
Марійка
Ось я і сіла...
Іван
Ніг не звішуй,
Ще задрімаєш і впадеш.
Марійка
Чи не однаково дли тебе
І для твоєї Мавки теж?
Іван
А що батькам твоїм скажу я?
Що скажуть люде на селі?
Марійка
Батькам скажи, що я упала,
Йдучи по гірському шпилі.
Іван
Тобі це легко говорити...
Марійка
Мені це легко?! А бодай
Було так легко твоїй Мавці!
Іван
Моєї Мавки не займай!
(Лягає на траву).
Марійка
"Моєї Мавки..." Він це каже!
А де ж недавнє щастя наше?
Куди ж від сорому втекти?