Високо у блакитному небі виникла чорна цятка. З кожною хвилиною вона росла, збільшувалась, ось уже й гуркіт чути. До острова наближалася велика зелена комаха — армійський вертоліт.
— Такий ще не прилітав, — сказала Террі, дивлячись, як машина з величезними пропелерами заходить на посадку.
— Певне, важлива персона… Та нехай, давай краще покупаємось!
Террі пішла в воду без особливої охоти. Але прозоро-синя вода так пестила, так ніжила тіло, що швидко настрій покращав, і вона залюбки пірнала, плавала з Девідом навперейми.
Вони були далеченько від берега, коли побачили, що до пляжу мчить, підскакуючи на буграх, червоний мотоцикл. Не встаючи з сидіння, посильний боса — юнак у чорному береті — посигналив їм, а потім почав енергійно махати рукою.
Коли Девід і Террі підпливли ближче, він, не чекаючи, доки вони вийдуть з води, загукав:
— Терміново до боса, док! Просять негайно!
Мотоцикл загуркотів і, тягнучи шлейф синього диму, поніс посильного назад.
— Ти вгадав: якась важлива птиця прилетіла, — сказала Террі, витираючи плечі пухнастим рушником.
— Украли такий день,— кивнув головою Девід.
— Вони можуть украсти й ціле життя… Круки.
Девід поплескав її по засмаглому плечу:
— Не панікуй, Террі, все буде гаразд.
Насправді ж він був дуже стривожений цим несподіваним викликом. Такого ще не бувало: турбувати йо-го в час відпочинку! Щось, мабуть, і справді екстраординарне…
Провівши дружину до свого котеджу, Девід попрямував по гравієвій доріжці у бік адміністративного центру — великої скляної призми, на пласкому даху якої виднівся вертоліт. Гравій шурхотів під ногами заспо-кійливо, та думки в Девіда були тривожні.
Передчуття не обмануло вченого. Обличчя боса, що сидів за своїм величезним полірованим столом, було похмуре, перед ним лежала газета, по якій він водив важким, олов’яним поглядом. Навіть вівчарка, з якою той не розлучався, злісно блимнула на Девіда янтарним оком. Двоє прибульців — один у військовому, другий у цивільному — сиділи в кріслах біля столу і, як по команді, повернули голови, пильно дивлячись на Девіда. Ге-нерал з одутлим обличчям стояв біля вікна, то поглядаючи на два дзьобасті крани, що застигли біля причалу, то позираючи на боса.
Привітавшись порухом голови, бос відсунув од себе газету:
— Я так і знав, що будуть неприємності…
— Що сталося? — стурбовано запитав Девід, підходячи до столу.
— Почитайте, що ця ваша лаборантка накоїла… Недаремне секретна служба…
"Нарешті! — подумав Девід, узявши газету. — Нарешті Віра дала про себе знати!"
На першій сторінці палахкотів надрукований червоним заголовок: "Супербомба в расистів Південної Ре-спубліки!"
Девід неквапно сів у крісло, поклав ногу на ногу і почав читати, удаючи з себе спокійну людину.
Бос вийняв з коробки сигару, малесенькими ножицями надрізав її й запалив. Той, що в цивільному, роз-клав на столику свою апаратуру — портативний магнітофон і два фотоапарати. Військовий, не діждавшись за-прошення, простягнув руку до коробки з сигарами, намацав одну, але ножицями не скористався — відкусив кінчик, наче бритвою відтяв. Бос вишкірився й подав йому запальничку.
А Девід читав, і жоден м’яз не ворухнувся на його лиці.
"Ми зустрілися з Вірою в кабінеті головного лікаря. Небезпека для її зору вже минула. Я задав їй лише одне запитання:
— Що бачили ваші очі на тому острові, від чого мало не осліпли?
Віра спохмурніла, злякано озирнулася навколо. Лікар, лагідно усміхнувшись, нагадав, що вона перебуває не в Південній Республіці і може говорити вільно.
Дівчина, зрештою, опанувала себе і розповіла вражаючі речі. Так званий дослідницький центр на острові Сирен — це замаскована військова база, де в умовах найсуворішої секретності відомий фізик Девід Кінг ство-рює для Південної Республіки бомбу страхітливої руйнівної сили. Нещодавно була випробувана маленька мо-дель цієї супербомби. Гора, на якій поставили мініатюрний пристрій, зникла за кілька секунд, наче її там і не було. Після випробування лабораторія професора Девіда Кінга повинна розпочати виробництво бомби запроектованої потужності. В матеріалах і устаткуванні на острові нестачі немає — все доставляється на першу вимогу Кінга як морським, так і повітряним шляхом.
На запитання, що саме трапилося з нею, Віра сказала, що зайшла в небезпечну зону випадково, бо зовсім не сподівалася, що буде такий катаклізм; від епіцентра вибуху вона перебувала щонайменше як за кілометр… Які ж нові фізичні явища відкрив професор Кінг? Віра розповіла, що робота в лабораторії організована так, що кожен виконує лише певні операції, які не дають ніякого уявлення про загальну картину. До того ж секретна служба тримає під пильним наглядом кожен крок не лише наукового персоналу, а й усіх робітників, навіть тих, що на підсобних роботах.
З усього, що розповіла Віра, стає цілком ясно, що уряд Південної Республіки знехтував міжнародну уго-ду про повне роззброєння і таємно нарощує воєнний потенціал".
Дочитавши, Девід мовчки поклав газету на стіл. Бос підвів зіжмакане обличчя і, ледве стримуючи роз-дратування, спитав:
— Що ви на це скажете?
Девід пройшовся по кабінету. Вівчарка наставила вуха і повела за ним очима, звісивши червоного язика.
— Що ж тут можна сказати? — нарешті обізвався Девід. — Дурне дівчисько.
Бос простяг руку з сигарою до попільниці, але попіл упав на стіл.
— А ви за неї ручилися, Девіде. І скромна, й тиха — справжня тобі овечечка. А вона, бач, що намекала!
— Ви вважаєте, що можуть бути неприємності?
Бос промовчав, за нього докинув генерал:
— Ого! Ще й які!
— Але це ж… — Девід поглянув на незнайомців, що уважно стежили за ним.— Це ж несерйозна балака-нина молодої дівчини. Дивно, що така солідна газета…
— Правильно, — підхопив бос. — Несерйозні, безпідставні закиди. І їх треба спростувати, просто висмі-яти. Це ось кореспондент радіо… — бос підсунув до себе візитну картку, — і нашої найбільшої газети…
Цивільний підвівся з крісла й подав ученому руку:
— Фоксі. Я хотів би поставити вам кілька запитань.
Девід кивнув головою, Фоксі тієї ж миті клацнув умикачем і підніс на рівень обличчя мікрофона.
— Ми на острові Сирен, де, як твердить "Ауе таймс", відкрито філію пекла, пробачте, лабораторію по випуску якихось супербомб, що здатні знищувати цілі континенти. Біля нашого мікрофона вчений-фізик доктор Девід Кінг. Скажіть, будь ласка, які дослідження провадяться тут під вашим керівництвом?