Але проблема полягала не в цьому, принаймні не лише в цьому. Це збагнуло інше крило еміграції атлантів. Окультні знання єгиптян перейшли від Гермеса Трисмегіста до Мойсея, він обачно приховав їх від своїх голодранців з волом, усе ще повним манни, — і дав їм десять заповідей, які ті принаймні могли зрозуміти. Істину, що має аристократичний характер, Мойсей зашифрував у П'ятикнижжі. Це зрозуміли кабалісти.
— Подумайте лишень, — мовив я, — усе вже було написано, наче в розгорненій книзі, у вимірах Соломонового Храму, а охоронцями таємниці були розенкройцери, які утворювали Велике Біле Братство, тобто секту єссеїв, а ті, як відомо, втаємничили у свої секрети Ісуса, ось вам і причина розіп'яття Ісуса, яке інакше годі зрозуміти...
— Звичайно, Страсті Христові — це алегорія, провіщення суду над тамплієрами.
— От-от. А завдяки Йосифові Ариматейському таємниця Ісусова потрапляє, точніше, повертається до країни кельтів. Але, можливо, ця таємниця ще не повна, християнські друїди знають лише її фрагмент, і ось вам езотеричне значення Ґрааля: за ним щось стоїть, але ми не знаємо, що саме. Сутність таємниці, що про неї у всій повноті говорив ще Хірам, підозрює лише купка рабинів, які залишились у Палестині. Вони діляться цим із мусульманськими сектами втаємничених, сектами суфі, ісмаїлітів, мотокалемінів. А від них про це дізнаються тамплієри.
— Нарешті маємо тамплієрів. А я вже хвилювався.
Ми вигладжували План, що, неначе м'яка глина, піддавався нашим маячним примхам. Тамплієри відкрили цю таємницю під час безсонних ночей, проведених в обіймах своїх товаришів по сідлу, в пустелі, де дмухав невблаганний самум. Шматок за шматком вони виривали її в тих, кому була відома сила космічної концентрації Чорного Каменя Мекки, спадку вавилонських магів — адже очевидно, що Вавилонська Вежа була не чим іншим, як спробою, на жаль, надто поквапливою і, звісно, невдалою через зарозумілість її творців, побудувати наймогутніший мегаліт, проте вавилонські архітектори схибили в розрахунках. Адже, як це показав отець Кірхер, якби вежу добудували до її вершини, вона через надмірну вагу призвела б до зміщення на дев'яносто градусів, а то й більше, земної осі, і наша бідолашна земна куля, замість мати фалічну корону, спрямовану у вишину, залишилася б із безплідним апендиксом, обвислим прутнем, мавпячим хвостом, що теліпається внизу, Шехіною, загубленою у запаморочливих безоднях антарктичного Малхута, млявим пінгвінячим ієрогліфом.
— Але зрештою, яку саме таємницю відкрили тамплієри?
— Не хвилюйтеся, ми ще до цього дійдемо. На створення світу пішло сім днів. Спробуємо дізнатися.
82
Земля — це магнітне тіло: фактично, як відкрили деякі вчені, вона є одним великим магнітом, що знав це Парацельс близько трьохсот років тому.
H. P. Blavatsky. Isis Unveiled,
New York, Bouton, 1877, I, p. XXIII
Ми спробували і домоглися успіху. Земля — це великий магніт, а сила та напрямок його потоків визначаються також впливом небесних сфер, сезонними циклами, прецесіями рівнодень, космічними циклами. Тому система потоків міняється. Але вона розгалужується, наче волосся, що, ростучи на всій поверхні черепної коробки, відходить спіраллю від одної точки на потилиці, там, де воно найбільше опирається гребінцеві. Визначивши цю точку, поставивши у цій точці наймогутнішу станцію, можна опанувати, підкорити, підпорядкувати собі всі телуричні течії планети. Тамплієри зрозуміли, що таємниця полягала не лише у всесвітній карті потоків, а й у тому, щоб знати критичну точку — Omphalos, Umbilicus Telluris, Пуп Землі, Центр Світу, Командний Пункт.
Усі ці алхімічні казки — хтонічне сходження чорного діла, електричне іскріння білого діла — були всього лиш зрозумілими для втаємничених символами цього одвічного прослуховування, кінцевим вислідом якого повинне бути червоне діло, глобальне знання, неперевершене опанування планетарної системи потоків. Таємниця, справжня алхімічна і тамплієрська таємниця полягала у з'ясуванні джерела цього внутрішнього ритму, ритму ніжного, жаского і правильного, немов пульсування змія Кундаліні, досі не знаного у багатьох своїх аспектах, але, безперечно, точного, наче годинник, єдиного справжнього Каменя, який будь-коли падав у вигнання з неба — Великої Матері Землі.
Саме це, зрештою, хотів зрозуміти Філіп Красивий. Звідси злісне наполягання інквізиторів на таємничому поцілункові in posteriori parte spine dorsi . Вони хотіли вивідати таємницю Кундаліні. Кого там обходила содомія.
* * *
— Усе досконало, — зауважив Діоталлеві. — А навчившись керувати телуричними течіями, що з них можна робити? Пиво?
— Облиште, — сказав я, — хіба ви не розумієте значення такого відкриття? Поставте на Телуричному Пупові найпотужніший клапан — і він дасть вам змогу передбачати дощі та посухи, викликати урагани, цунамі, землетруси, розколювати континенти, топити острови (Атлантида, звісна річ, зникла внаслідок нерозважного експерименту), створювати лісові простори та гірські ланцюги... Ви усвідомлюєте? Нехай сховається атомна бомба, яка завдає шкоду тому, хто її кидає, також. Ти телефонуєш зі свого командного пункту президентові Сполучених Штатів і кажеш: якщо завтра не буде мені фантастильйона доларів, або ж незалежності Латинської Америки чи Гаваїв, або знищення твоїх ядерних резервів, тоді Каліфорнія остаточно відірветься від континенту і Лас-Веґас стане плавучим казино...
— Але ж Лас-Веґас у Неваді...
— Байдуже, контролюючи телуричні течії, можна відірвати й Неваду, ба навіть Колорадо. А тоді телефонуєш до Верховної Ради і кажеш: любі друзі, на понеділок маєте віддати мені весь волзький кав'яр, а також Сибір, який буде чудовою коморою морожених продуктів, інакше я зітру на порох Урал, примушу вийти з берегів Каспій, пущу в дрейф Литву та Естонію і потоплю їх у Філіппінській западині.
— Це правда, — сказав Діоталлеві. — Грандіозна могутність. Можна переписати цілу землю, наче Тору. Перемістити Японію до Панамської затоки.
— Паніка на Уолл-стрит.
— Куди там космічному щитові. Яке там перетворення металів на золото. Спрямовуєш відповідний заряд, стимулюєш земні нутрощі, примушуєш їх за десять секунд зробити те, що вони робили за мільярди років, — і весь Рур обернеться тобі на родовище діамантів. Еліфас Леві казав, що знання всесвітніх припливів, відпливів та течій лежить в основі таємниці людської всемогутності.