— Якщо Кірхер мав рацію, у серці Землі більше стежок, ніж на поверхні. Джерелом усього, що діється у природі, є тепло, що парує там, унизу...
Я думав про Діло Чорної Магії, про утробу Лії, про Річ, яка намагалася вирватися зі свого ніжного вулкана.
— ...а все, що відбувається у світі людей, замишляється саме там, унизу.
— Це каже отець Кірхер?
— Ні, він цікавився лише природою, не більше... Але, дивна річ, друга частина цієї книги говорить про алхімію та алхіміків, і саме тут, бачите, в оцьому місці, він викриває розенкройцерів. Навіщо він накидається на розенкрейцерів у книзі про підземний світ? Наш єзуїт добре знав, йому було відомо, що останні тамплієри знайшли притулок у підземному царстві Аґартгхи...
— І, очевидно, вони й досі там, — ризикнув я.
— Вони все ще там, — сказав Салон. — Не в Аґарттсі, а в інших підземеллях. Можливо, під нами. Тепер у Мілані теж є метрополітен. Кому він був потрібен? Хто керував роботами?
— Гадаю, інженери-спеціалісти.
— Авжеж, заплющуйте, заплющуйте очі. А тим часом у тому вашому видавництві публікуються невідомо чиї книжки'. Скільки євреїв серед ваших авторів?
— Ми не вимагаємо від авторів їх генеалогій, — сухо відповів я.
— Ви не повинні вважати мене антисемітом. Деякі з моїх найкращих друзів — євреї. Я маю на увазі певний тип євреїв...
— Який?
— Я знаю який...
79
Він відчинив свою скриньку. У невимовному безладі там лежали комірці, гумки, кухонне причандалля, відзнаки різних технічних шкіл, навіть монограма імператриці Олександри Федорівни та хрест Почесного легіону. У всьому цьому він, під впливом своїх галюцинацій, починав бачити антихристову печать, у формі трикутника або двох перехрещених трикутників.
Alexandre Chayla. Serge A. Nilus et les Protocoles,
La Tribune Juive, 14 травня 1921 p., стор. 3
— Бачте, — додав він, — я народився у Москві. Саме в Росії за моєї молодості з'явились таємні єврейські документи, де чорним по білому було написано: щоб підкорити уряди, належить працювати в підпіллі. Послухайте.
— Він узяв невеличкий зошит, де від руки записував цитати: — На той час усі міста матимуть залізниці метрополітену та підземні переходи: з них ми висадимо у повітря всі міста світу. — "Протоколи мудреців Сіону", документ номер дев'ять!
Мені спало на думку, що колекція хребтів, скринька з очима, шкури, які він напинав на арматуру, походять, можливо, з якогось табору смерті. Але ні, я мав справу зі стариганом, який з ностальгією носив у собі давні спогади про російський антисемітизм.
— Якщо я вас добре зрозумів, є таємне товариство євреїв, — куди, одначе, належать тишки декотрі з них, — що кує якусь змову. Але чому в підземеллі?
— Мені це здається очевидним! Якщо хтось кує змову, то кує він її внизу, а не при сонячному світлі. Споконвіків це відомо всім. Панування над світом означає панування над тим, що є внизу. Над підземними течіями.
Я згадав запитання Альє у його кабінеті, а також друїдес у П'ємонті, які викликали телуричні течії.
— Чому кельти викопували в серці Землі святилища з галереями, сполученими зі священним колодязем? — провадив Салон. — Колодязь проходив крізь радіоактивні складки, це відомо. Як побудована Ґланстонбері? Хіба не на острові Авалон народився міф про Ґрааль? А хто вигадав Ґрааль, якщо не єврей?
Знову Ґрааль, боже милий. Але до чого тут Ґрааль, є лише один Ґрааль, це — моя Річ, яка перебуває в контакті з радіоактивними складками Ліїного лона, й зараз вона, мабуть, любо пливе собі до виходу з колодязя, а може, готується вийти, я ж тим часом стою посеред цих натоптаних соломою пугачів, навколо мене — сотня мертвяків та ще один, що вдає з себе живого.
— Усі собори збудовано там, де стояли кельтські мегаліти. Навіщо кельти вгороджували камені у ґрунт, завдаючи собі стільки труду?
— А навіщо єгиптяни завдавали собі стільки труду, зводячи піраміди?
— Ну ось, бачите. Антени, термометри, зонди, голки, подібні до тих голок, які китайські лікарі вколюють туди, де на них реагує тіло, у вузлові точки. У центрі Землі міститься розтоплене ядро, неначе сонце, можливо, навіть справжнісіньке сонце, навколо якого обертаються різні тіла, на різних траєкторіях. Це орбіти телуричних течій. Кельти знали, де вони і як їх опанувати. А Данте, Данте? Що він хоче розповісти нам своєю історією про сходження у глибину? Ви мене розумієте, мій любий друже?
Мені не подобалось бути його любим другом, але я й далі слухав його. Джуліо-Джулія, мій Ребіс, сидить, наче Люцифер, у центрі Ліїного лона, але він — вона — ця Річ напевно перевернеться, шугне вгору, якось вибереться
назовні. Ця Річ була створена для того, щоб вийти з нутра, щоб відкритись у своїй прозорій таємниці, а не щоб увійти туди, схиливши голову, в пошуках якогось липкого секрету.
Салон вів далі, він зовсім забувся у своєму монолозі, повторюваному майже напам'ять:
— Знаєте, що таке англійські ley lines ? Якщо пролітатимете над Англією на літаку, ви побачите, що всі святі місця сполучені прямою лінією, мережею ліній, які снуються по всій країні, їх легко побачити, адже вони підказали план пізніших доріг...
— Усі святі місця були сполучені дорогами, а дороги люди намагалися робити якомога рівнішими...
— Так? Тоді чому вздовж цих ліній мігрують птахи? Чому вони збігаються з траєкторіями літаючих тарілок? Цей секрет був утрачений після вторгнення римлян, але є ще хтось, кому він відомий...
— Євреї, — підказав я.
— Вони теж копають. Першим алхімічним принципом є BITPIOЛ — Visita Inieriora Terrae, Rectificando Inverties Occultum Lapidem .
Lapis exillis. Мій Камінь, який повільно виходив з вигнання, з солодкого, безпам'ятного, гіпнотичного вигнання у просторій посудині Лії, не шукаючи інших глибин, мій прегарний, білий Камінь, який хоче на поверхню... Мені хотілось бігти додому, до Лії, година за годиною чекати разом з нею появи Речі, тріумфального відвоювання поверхні. У Салоновій печері панував сморід підземель, підземелля — то наш початок, від якого слід відійти, а не мета, за яку слід боротися. І все ж я слухав Салона, і в моїй голові вирували нові підступні ідеї щодо Плану. Очікуючи єдину Істину цього земного світу, я докладав усіх зусиль, аби впадати в нові омани. Сліпий, наче підземні тварини.