Листи до Олександри Аплаксіної

Сторінка 24 з 93

Коцюбинський Михайло

Я, моя дитино, почуваю себе добре, здоров, засмалився як циган. Хожу в день не менш як 8 годин, їм дуже багато, нічого не читаю, опріч газет, живу, як трава. Правда, погода тут погана, дощі, нема мого бога — сонця, а все таки своєї програми не міняю. Як то ти там? Чи скоро будеш вільною, чи зможеш провести місяць у Боромиках? Торік ти дуже поправилася там. Гляди ж, щоб і сей рік не гірше було. Я, моє серце, виїду звідси 27-го або 28 до свого знайомого, в село, де перебуду днів 3. Ти пиши мені сюда з таким рахунком, щоб я дістав 28, не пізніше. Не забудь мені написати свою адресу на селі, а також — як ти будеш писати до мене до Чернигова, на яку адресу. Це конче треба нам умовитись тепер, поки я можу дістати од тебе лист. Не забудь же, голубочко. Прости, що пишу на сей раз так коротко. Завтра або позавтру дістанеш од мене знов листа, а зараз їду, подали коні. Цілую тебе міцно, міцно обіймаю свою кохану Шурочку. Ще раз цілую. Пиши про себе. Ну, бувай здорова.

Твій комік.

Коли береш одпуск? Коли поїдеш з дому на село? Чому ти не описала мені розмови з Д[ядичен]ком? Ще цілую. Не забувай мене.

169.

25.VI DOS— [Кононівка.)

Добридень тобі, моя голубко. Вчора дістав твій 4-й, а по твоєму 5-й лист і дуже дякую тобі, серце. Як тгоє здоров'я? Ти мене турбуєш, щось ти дуже часто почала слабувати. Я теж схопив бронхіт (легкий) —весь час така противна погода, холод, дощ, не трудно застудитися. Проте нічого, швидко поправлюся, бо сьогод.чя показалось вже сонце.

Коли то я побачу тебе, своє любе сонечко, од якого мені буде і тепло і радісно? Приїду я до дому 3-го або 4-го і коли ти ще до того часу не виїдеш, то можемо побачитись. Чи тобі можна буде прийти в суботу, п'ятого, в 6 год.? Коли б був дощ, то в понеділок, 7-го; одпуск кінчається мені 7-го.

Турбує мене, як ми будемо переписуватись. Чи встигнеш ти подати мені свою адресу? Бо ти ще сама не знаєш, куди

поїдеш. Чи їздила уже в Боромики? Дуже недобре сталося, що наш одпуск прийшовся не на один місяць. Тепер пропадає у нас ціле літо. Не знаю, як це тобі, а мені буде важко.

Чи тобі не трудно читати українські листи? Може вже перестати?

Зробив перерив, ходив по полю і мені трохи покращало. Не так болить голова після соняшної ванни. Я так люблю сонце, що готов цілий день пектись на ньому, а тут, як на злість, воно все за хмарами, та ще й ворог мій — вітер.

Як приїду до дому, то сяду за роботу, а тут спочиваю. Опріч того, я так буду скучати за тобою, моя дорога, що в роботі може знайду потіху та забуття. Трудно мені помиритися, що се літо ми не будемо бачитись аж два місяці.

От зараз сталося погано: поки я писав листа до тебе, чоловік поїхав на почту (забув зайти) і цей лист піде завтра, значить ти дістанеш його аж у суботу і будеш дивуватися, чого я так довго не пишу. Досадно.

Серце моє кохане, на цей лист я уже не дістану од тебе одповіді, бо в той день, як ти його дістанеш, мене вже тут не буде. Нової адреси подати не можу, бо сам її не знаю. Мій знайомий45 буде проїздити через нашу станцію і по телеграмі я виїду на вокзал, сяду в один поїзд з ним і поїдемо до нього, а там пробуду так недовго, що твій лист не встигне дойти туда. Чи дістала ти попередній лист од 22 чи 21-го. Повинна була б дістати його у вівторок, або в понеділок.

Ну, будь здорова, моє сонечко, щастя моє дороге. Цілую тебе міцно, люблю тебе без краю. Обіймаю і пригортаю ще.

Твій Комік.

170.

30.Vi 90S. [Кононівка.]

Дорога моя дитиночко, пишу тобі звідси останній лист — короткий на сей раз. Скоро побачимось. Сьогодня я виїду звідси, а дома буду 3-го. Коли ми побачимось? Я дуже прохав би тебе — зроби мені велику приємність — подаруй мені п'ятницю вранці. Не ходи в той день на службу, а так в годин 11 ранку будь на тому місці, де ми стрічаємося. Не знаю, чи ти зробиш се для мене, але я прийду в п'ятницю в 11 годині ранку і буду ждати тебе. Нівже я буду ждати і не діждусь? Це ж не така велика жертва з твого боку — пропустити один день служби.

Коли не буде тебе в п'ятницю, то побачимося в суботу в 6 год., або (як буде дощ) — в понеділок у 5 1/о год. Добре? Я писав уже про се тобі, чи дістала? Останній лист дістав од тебе, не турбуйся. А лист з 17, де ти пишеш про Д[яди-ченка] я чомусь дістав тільки 27-го. Де він пролежав — я ніяк не можу додуматись. Чи ти здорова, голубко? Чи перестала боліти голова? Я трохи застудився, кашляю. Тут така погана погода, холод, що не трудно було застудитися. Який я щасливий, що скоро побачимось. Не хочу навіть писати, лучче все розкажу, як побачимось. Цілую тебе міцно, міцно. Люблю тебе, моя квіточко. Цілую ручки.

Твій.

171.

16.V1I 908. [Чернігів.]

Дорогая детка, четвертый день, как тебя не вижу, а кажется, прошла целая вечность. Я все еще живу впечатлениями последних свиданий, все еще чувствую тебя и твои ласки.

А мне не совсем хорошо в последнее время: зубы болят и не дают покоя, особенно по ночам. Сегодня опять иду к врачу. Запух и обезображен.

Как ты, голубка, доехала, как устроилась, довольна ли, не мешает ли тебе публика? Помнишь ли обещание заботиться о себе и поправиться? Я ожидаю от тебя больших успехов, смотри же.

Чтобы как-нибудь забыться и не тосковать, принялся за работу.

Еще не пишу, но привожу в порядок свои каникулярные записи и, как только зубы позволят, сейчас сажусь за стол серьезно46. Так хочется мне, чтобы вещь вышла удачной, что я задолго до начала работы волнуюсь. Вообще — каждая моя работа выстрадана, приносит мне больше огорчения, чем радости и подчас я удивляюсь, зачем пишу? Вот, может быть, ты внесешь новое, радостное чувство в мою работу, мо кет быть, ты скрасишь не только мою жизнь, но и творчество. Когда б скорее!

Сейчас у меня кипит служебная работа — и это хорошо: беспокойно и многолюдно, забываешь боль. Я все пишу о себе да о себе, а, между тем, все думаю о тебе, мое сердце; хочется мне знать все мелочи твоей жизни, как себя чувствуешь, что делаешь. Пиши мне обо всем, что касается тебя.

Всякая мелочь для меня ценна и интересна — и я всему завидую ,что тебя окружает.

Пиши мне на бюро (адрес знаешь). Пиши так: текущая статистика, г-ну статистику, заведывающему отделом текущ. статистики, фамилию, конечно, не нужно. Измени только почерк и, если это возможно, употребляй конверты попроще, не очень изящные. По такому адресу можешь писать до тех пор, пока я не изменю его. Я постараюсь писать почаще. А ты не забывай меня, пиши и люби. Когда получишь это письмо — поцелуй меня мысленно, это доставит мне большое удовольствие.